Відмінності між версіями «Якикати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Якика́ти, -ка́ю, -єш, '''''гл. ''Куковать. См. '''Кувати. '''''Сивая зазулейка якикає, аж ся зелен...) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Якика́ти, -ка́ю, -єш, '''''гл. ''Куковать. См. '''Кувати. '''''Сивая зазулейка якикає, аж ся зеленейка дубровойка розлігає. ''Гол. І. 169. | '''Якика́ти, -ка́ю, -єш, '''''гл. ''Куковать. См. '''Кувати. '''''Сивая зазулейка якикає, аж ся зеленейка дубровойка розлігає. ''Гол. І. 169. | ||
[[Категорія:Як]] | [[Категорія:Як]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасний словник== | ||
| + | |||
| + | КУВАТИ, кую, куєш, недок., перех. і неперех. Видавати звуки «куку» (про зозулю). Дзвенить птахів співами ліс І зозуля кує коло кладки (Фр., X, 1954, 12); Кує зозуля, подає голос одуд (Ю. Янов., IV 1959, 249); // перен., нар.-поет. Віщувати (довгі роки, щастя тощо). Ой зозуле, зозуленько, Нащо ти кувала, Нащо ти їй довгі літа. Сто літ накувала? (Шевч., І, 1963, 227); Десь кувала ще людям щастя пізня зозуля (Козл., Сонце.., 1957, 89). | ||
| + | ===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=кувати Словник.ua]=== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:04570047702.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:04830034001.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зозуля5.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Himalayan Cuckoo6.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| MXDRSfwDjpY }} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2020 року]] | ||
Поточна версія на 23:05, 29 вересня 2020
Якика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Куковать. См. Кувати. Сивая зазулейка якикає, аж ся зеленейка дубровойка розлігає. Гол. І. 169.
Сучасний словник
КУВАТИ, кую, куєш, недок., перех. і неперех. Видавати звуки «куку» (про зозулю). Дзвенить птахів співами ліс І зозуля кує коло кладки (Фр., X, 1954, 12); Кує зозуля, подає голос одуд (Ю. Янов., IV 1959, 249); // перен., нар.-поет. Віщувати (довгі роки, щастя тощо). Ой зозуле, зозуленько, Нащо ти кувала, Нащо ти їй довгі літа. Сто літ накувала? (Шевч., І, 1963, 227); Десь кувала ще людям щастя пізня зозуля (Козл., Сонце.., 1957, 89).
Словник.ua
Ілюстрації
|
|
|
|
