Відмінності між версіями «Латати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ла]] | [[Категорія:Ла]] | ||
| − | == | + | ==[http://sum.in.ua/s/lataty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]== |
| − | + | '''ЛАТАТИ''', аю, аєш, недок., перех. | |
| + | |||
| + | 1. Лагодити, пришиваючи латки. | ||
| + | |||
| + | 2. Латати діру (діри) | ||
| + | |||
| + | 3. перен., розм. Карати биттям. | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:латка1.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:латка2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:латка3.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|v=9TLZqln2bRk}} {{#ev:youtube|v=31bfVg7Ni5s}} | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | *Кайдашиха тільки хату замела та й сіла коло вікна старі сорочки латать (Нечуй-Левицький, II, 1956, 285); | ||
| + | *Незвична сидіти без діла, вона й зараз домоглась від Марусі роботи собі: латала свіжі проріхи на Петрусевій ватянці (Андрій Головко, II, 1957, 575); | ||
| + | *На розі вулиці моєї У голубому рундуку Працює швець: то черевики Комусь латає нашвидку, То залива комусь калоші (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 118); | ||
| + | *І не їсть [козацтво], і не спить, Пильно варту держить Та у стінах пробої латає (Іван Манжура, Тв., 1955, 81); | ||
| + | *Люди вбрали городину, позасівали шматки поля, підорюють наділені ниви, а хто снопами околоту обставляє стіни хат.. і латає стріхи (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 209); | ||
| + | *Не було [в Галичині] ані репертуару, котрий приходилось наскоро латати, перелицьовувати та перекладати з чужих мов, ані акторів (Іван Франко, XVI, 1955, 244). | ||
| + | *Та було б тобі, моя нене, довгий батіг брати, та щоранку, щовечора, як Сидорову козу, латати, та змалечку оті норови з мене виганяти... (Степан Васильченко, III, 1960, 115). | ||
| + | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 21:49, 9 травня 2020
Лата́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Ном. № 1595. Церкву обдирає, а коршму латає. Ном. № 11723. 2) Прибивать лати на кровлю. Угор. 8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати! Маркев. 48.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛАТАТИ, аю, аєш, недок., перех.
1. Лагодити, пришиваючи латки.
2. Латати діру (діри)
3. перен., розм. Карати биттям.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Кайдашиха тільки хату замела та й сіла коло вікна старі сорочки латать (Нечуй-Левицький, II, 1956, 285);
- Незвична сидіти без діла, вона й зараз домоглась від Марусі роботи собі: латала свіжі проріхи на Петрусевій ватянці (Андрій Головко, II, 1957, 575);
- На розі вулиці моєї У голубому рундуку Працює швець: то черевики Комусь латає нашвидку, То залива комусь калоші (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 118);
- І не їсть [козацтво], і не спить, Пильно варту держить Та у стінах пробої латає (Іван Манжура, Тв., 1955, 81);
- Люди вбрали городину, позасівали шматки поля, підорюють наділені ниви, а хто снопами околоту обставляє стіни хат.. і латає стріхи (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 209);
- Не було [в Галичині] ані репертуару, котрий приходилось наскоро латати, перелицьовувати та перекладати з чужих мов, ані акторів (Іван Франко, XVI, 1955, 244).
- Та було б тобі, моя нене, довгий батіг брати, та щоранку, щовечора, як Сидорову козу, латати, та змалечку оті норови з мене виганяти... (Степан Васильченко, III, 1960, 115).
