Відмінності між версіями «Уберегати»
(→Зовнішні посилання) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | УБЕРІГАТИ (ВБЕРІГАТИ), аю, аєш, недок., УБЕРЕГТИ (ВБЕРЕГТИ), ежу, ежеш, док., перех., від кого — чого, заст. кого, чого, також без додатка. | ||
+ | |||
+ | 1. Залишати що-небудь цілим, кого-небудь неушкодженим, запобігаючи руйнуванню, пошкодженню і т. ін. Рубін дивиться, і, як в казці, до нього долітають слова Каленика Романовича: пісок уберігає залізо від горіння і разом з тим допомагає кращому його прогріванню (Іван Сенченко, Опов., 1959, 21); Фабрики виготовляли й розсилали солдатам відповідну мазь з виразною етикеткою про те, як вона чудодійно уберігає носи і вуха від російської зими (Іван Ле, Мої листи, 1945, 181); | ||
+ | // Захищати від небезпеки, не давати пропасти, захворіти тощо. В Головах всюди свої люди; хоч би й трапилося що, то вбережуть, сховають (Гнат Хоткевич, II, 1966, 249); А як ти вбережеш отару від лютої вовчої зграї? (Олесь Донченко, I, 1956, 116); — Аби тільки землю руську вберегти, щоб її чужі пси не розхапали (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 45). | ||
+ | |||
+ | 2. перен. Запобігати неприємностям, шкідливому впливові чого-небудь і т. ін. Обрав [батько] для мешкання одне з південних міст, сподіваючись, що, змінивши мікросередовище, убереже сина від згубного впливу (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 116); Сучасна поезія .. ставить своєю метою дати історичну оцінку подій, віднайти основне у складному плетиві аналогій та протиріч дійсності, уберегти й утвердити людську віру в торжество прекрасного на землі (Літературна Україна, 8.I 1963, 3). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 19:09, 5 грудня 2019
Уберегати, -гаю, -єш, сов. в. уберегти, -режу, -жеш, гл. Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а воно вже на вишні. Харьк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
УБЕРІГАТИ (ВБЕРІГАТИ), аю, аєш, недок., УБЕРЕГТИ (ВБЕРЕГТИ), ежу, ежеш, док., перех., від кого — чого, заст. кого, чого, також без додатка.
1. Залишати що-небудь цілим, кого-небудь неушкодженим, запобігаючи руйнуванню, пошкодженню і т. ін. Рубін дивиться, і, як в казці, до нього долітають слова Каленика Романовича: пісок уберігає залізо від горіння і разом з тим допомагає кращому його прогріванню (Іван Сенченко, Опов., 1959, 21); Фабрики виготовляли й розсилали солдатам відповідну мазь з виразною етикеткою про те, як вона чудодійно уберігає носи і вуха від російської зими (Іван Ле, Мої листи, 1945, 181); // Захищати від небезпеки, не давати пропасти, захворіти тощо. В Головах всюди свої люди; хоч би й трапилося що, то вбережуть, сховають (Гнат Хоткевич, II, 1966, 249); А як ти вбережеш отару від лютої вовчої зграї? (Олесь Донченко, I, 1956, 116); — Аби тільки землю руську вберегти, щоб її чужі пси не розхапали (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 45).
2. перен. Запобігати неприємностям, шкідливому впливові чого-небудь і т. ін. Обрав [батько] для мешкання одне з південних міст, сподіваючись, що, змінивши мікросередовище, убереже сина від згубного впливу (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 116); Сучасна поезія .. ставить своєю метою дати історичну оцінку подій, віднайти основне у складному плетиві аналогій та протиріч дійсності, уберегти й утвердити людську віру в торжество прекрасного на землі (Літературна Україна, 8.I 1963, 3).