Уберегати

Уберегати, -гаю, -єш, сов. в. уберегти, -режу, -жеш, гл. Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а воно вже на вишні. Харьк. у.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

УБЕРІГАТИ (ВБЕРІГАТИ), аю, аєш, недок., УБЕРЕГТИ (ВБЕРЕГТИ), ежу, ежеш, док., перех., від кого — чого, заст. кого, чого, також без додатка.

1. Залишати що-небудь цілим, кого-небудь неушкодженим, запобігаючи руйнуванню, пошкодженню і т. ін. Рубін дивиться, і, як в казці, до нього долітають слова Каленика Романовича: пісок уберігає залізо від горіння і разом з тим допомагає кращому його прогріванню (Іван Сенченко, Опов., 1959, 21); Фабрики виготовляли й розсилали солдатам відповідну мазь з виразною етикеткою про те, як вона чудодійно уберігає носи і вуха від російської зими (Іван Ле, Мої листи, 1945, 181); // Захищати від небезпеки, не давати пропасти, захворіти тощо. В Головах всюди свої люди; хоч би й трапилося що, то вбережуть, сховають (Гнат Хоткевич, II, 1966, 249); А як ти вбережеш отару від лютої вовчої зграї? (Олесь Донченко, I, 1956, 116); — Аби тільки землю руську вберегти, щоб її чужі пси не розхапали (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 45).

2. перен. Запобігати неприємностям, шкідливому впливові чого-небудь і т. ін. Обрав [батько] для мешкання одне з південних міст, сподіваючись, що, змінивши мікросередовище, убереже сина від згубного впливу (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 116); Сучасна поезія .. ставить своєю метою дати історичну оцінку подій, віднайти основне у складному плетиві аналогій та протиріч дійсності, уберегти й утвердити людську віру в торжество прекрасного на землі (Літературна Україна, 8.I 1963, 3).