Відмінності між версіями «Грабарь»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГРАБАРЬ.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГРАБАРЬ.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГРАБАРЬ 2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГРАБАРЬ 2.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:грабар.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 17:37, 4 грудня 2019
Грабарь, -ря, м. 1) Землекопъ, лопатникъ. 2) Гробокопатель. Звелів наш полковник іти грабарам помагати побитих ховати. Федьк. А грабарові дам стару кожушину, шоби на мені висипав велику могилу. Грин. ІІІ. 285.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
ГРАБАР 1, грабаря, ч. Робітник на земляних роботах; землекоп. Колись бідарі ішли в грабарі, а тепер живуть у добрі (Укр.. присл.., 1955, 176); Найбільш характерним для відкритої розробки руд за часів царату був грабар з конякою та хлопчиком-підручним (Гірн. пром.., 1957, 8).
ГРАБАР 2, я, ч., діал. Гробокопач. Грабарі стиха труну підняли, Бережно в землю її опустили, Яму зарили і горбик звели (Щог., Поезії, 1958, 419).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
