Відмінності між версіями «Грабарь»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Pzpoz2c27dI}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 17:31, 4 грудня 2019
Грабарь, -ря, м. 1) Землекопъ, лопатникъ. 2) Гробокопатель. Звелів наш полковник іти грабарам помагати побитих ховати. Федьк. А грабарові дам стару кожушину, шоби на мені висипав велику могилу. Грин. ІІІ. 285.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
ГРАБАР 1, грабаря, ч. Робітник на земляних роботах; землекоп. Колись бідарі ішли в грабарі, а тепер живуть у добрі (Укр.. присл.., 1955, 176); Найбільш характерним для відкритої розробки руд за часів царату був грабар з конякою та хлопчиком-підручним (Гірн. пром.., 1957, 8).
ГРАБАР 2, я, ч., діал. Гробокопач. Грабарі стиха труну підняли, Бережно в землю її опустили, Яму зарили і горбик звели (Щог., Поезії, 1958, 419).
Ілюстрації
|
|
|
