Відмінності між версіями «Хитрити»
(→Джерела та література) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | ХИТРИТИ, рю, риш, недок. Те саме, що хитрувати. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Іван Котляревський, I, 1952, 286); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько, але Таубенфельд ніяк не міг збагнути, що ж він мав справді на думці (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 68); — Слухай, — каже довгохвоста [Сорока] — Загадка моя непроста, Розгадай і не хитри (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 229); «Клопіт!» — думаєте ви, задивляючись, як Яким забігає вперед гнідкові, хитрить його перейняти (Панас Мирний, IV, 1955, 320); «Стиляга» спершу нібито дотримувався правил бою. Потім, після кількох добрих стусанів, розлютувався і почав вимахувати великими шкіряними рукавицями у всі боки. Дуже смішно хитрив, намагаючись обдурити свого противника (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 175); Вони [шаланди] довго сновигають у гавані, як нічні птахи, лавірують, хитрять із вітром і, врешті, як гуси, випливають за хвилеріз (Юрій Яновський, II, 1958, 45). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Рядок 18: | Рядок 21: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 65. | ||
+ | http://sum.in.ua/p/11/65/1 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 18:54, 2 грудня 2019
Хитрити, -рю́, -риш, гл. = Хитрувати. Пан Турн тут на слизьку попав! виляв, хитрив.... Котл. Ен.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ХИТРИТИ, рю, риш, недок. Те саме, що хитрувати. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Іван Котляревський, I, 1952, 286); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько, але Таубенфельд ніяк не міг збагнути, що ж він мав справді на думці (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 68); — Слухай, — каже довгохвоста [Сорока] — Загадка моя непроста, Розгадай і не хитри (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 229); «Клопіт!» — думаєте ви, задивляючись, як Яким забігає вперед гнідкові, хитрить його перейняти (Панас Мирний, IV, 1955, 320); «Стиляга» спершу нібито дотримувався правил бою. Потім, після кількох добрих стусанів, розлютувався і почав вимахувати великими шкіряними рукавицями у всі боки. Дуже смішно хитрив, намагаючись обдурити свого противника (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 175); Вони [шаланди] довго сновигають у гавані, як нічні птахи, лавірують, хитрять із вітром і, врешті, як гуси, випливають за хвилеріз (Юрій Яновський, II, 1958, 45).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 65. http://sum.in.ua/p/11/65/1