Хитрити

Хитрити, -рю́, -риш, гл. = Хитрувати. Пан Турн тут на слизьку попав! виляв, хитрив.... Котл. Ен.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ХИТРИТИ, рю, риш, недок. Те саме, що хитрувати. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Іван Котляревський, I, 1952, 286); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько, але Таубенфельд ніяк не міг збагнути, що ж він мав справді на думці (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 68); — Слухай, — каже довгохвоста [Сорока] — Загадка моя непроста, Розгадай і не хитри (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 229); «Клопіт!» — думаєте ви, задивляючись, як Яким забігає вперед гнідкові, хитрить його перейняти (Панас Мирний, IV, 1955, 320); «Стиляга» спершу нібито дотримувався правил бою. Потім, після кількох добрих стусанів, розлютувався і почав вимахувати великими шкіряними рукавицями у всі боки. Дуже смішно хитрив, намагаючись обдурити свого противника (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 175); Вони [шаланди] довго сновигають у гавані, як нічні птахи, лавірують, хитрять із вітром і, врешті, як гуси, випливають за хвилеріз (Юрій Яновський, II, 1958, 45).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 65. http://sum.in.ua/p/11/65/1