Відмінності між версіями «Цуцу!»
(Створена сторінка: '''Цуцу! '''''меж. ''Призывъ для собакъ. ''Цуцу, босий, не толоч проса. ''Ном. № 11233. Иногда, какъ б...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | == «Словарь української мови» == | ||
'''Цуцу! '''''меж. ''Призывъ для собакъ. ''Цуцу, босий, не толоч проса. ''Ном. № 11233. Иногда, какъ бранное, и для людей. ''Цуцу, скажені! схаменіться. ''Шевч. 159. | '''Цуцу! '''''меж. ''Призывъ для собакъ. ''Цуцу, босий, не толоч проса. ''Ном. № 11233. Иногда, какъ бранное, и для людей. ''Цуцу, скажені! схаменіться. ''Шевч. 159. | ||
[[Категорія:Цу]] | [[Категорія:Цу]] | ||
+ | |||
+ | === Академічний тлумачний словник === | ||
+ | |||
+ | 1. Уживається для підкликання собак. Аж тут і надворі туж-туж уже світає. «Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко... на-на!» — гукнули, як на ґвалт (Гулак-Артемовський, Байки... 1958, 53); — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями. Три пси! Цу-цу! (Іван Франко, IV, 1950, 25). | ||
+ | |||
+ | 2. Уживається для вираження подиву, розчарування і т. ін. Смеркалося.. огонь огнем Кругом запалало, — Аж злякавсь я... «Ура! Ура! Ура!» — закричали. «Цу-цу, дурні! Схаменіться! Чого се ви раді! Що горите?» (Тарас Шевченко, I, 1951, 246). | ||
+ | |||
+ | ===== Сучасні українські словники ===== | ||
+ | НА виг. (ужив. для підкликання собаки), НЯрідше,ЦУ-ЦУ́[ЦЮ-ЦЮ́]. "Цу-цу, Рябко!.. - тут всі, повибігавши з хат: - Цу-цу, Рябко... на-на!" - гукнули, як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський). | ||
+ | |||
+ | ==== Ілюстрації ==== | ||
+ | [[Файл:Пес.jpg]] |
Поточна версія на 13:47, 1 грудня 2019
Зміст
«Словарь української мови»
Цуцу! меж. Призывъ для собакъ. Цуцу, босий, не толоч проса. Ном. № 11233. Иногда, какъ бранное, и для людей. Цуцу, скажені! схаменіться. Шевч. 159.
Академічний тлумачний словник
1. Уживається для підкликання собак. Аж тут і надворі туж-туж уже світає. «Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко... на-на!» — гукнули, як на ґвалт (Гулак-Артемовський, Байки... 1958, 53); — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями. Три пси! Цу-цу! (Іван Франко, IV, 1950, 25).
2. Уживається для вираження подиву, розчарування і т. ін. Смеркалося.. огонь огнем Кругом запалало, — Аж злякавсь я... «Ура! Ура! Ура!» — закричали. «Цу-цу, дурні! Схаменіться! Чого се ви раді! Що горите?» (Тарас Шевченко, I, 1951, 246).
Сучасні українські словники
НА виг. (ужив. для підкликання собаки), НЯрідше,ЦУ-ЦУ́[ЦЮ-ЦЮ́]. "Цу-цу, Рябко!.. - тут всі, повибігавши з хат: - Цу-цу, Рябко... на-на!" - гукнули, як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський).