Відмінності між версіями «Штурм»

Версія за 23:25, 28 листопада 2019

Штурм, -му, м. 1) Штурмъ, приступъ. Одинадцять штурмів козаки відбили. Млак. 79. 2) Штормъ, буря на морѣ. Півкопи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих. Котл. Ен. І. 10.

Сучасні словники

Штурм (від нім. Sturm — «напад», «приступ») — спосіб захоплення фортець, великих міст або сильно захищених районів.

За часів козаччини ця військова дія називалася питомим українським словом приступ. Замість брати штурмом козаки говорили брати приступом

ШТУРМ, у, чол.

1. Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. Барикади впали, вояки штурмом вдиралися на ринок (Іван Франко, VI, 1951, 160); Коли третій штурм було відбито, Сагайдачний зібрав коло себе отаманів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 109); [Касьянов:] При штурмі Вердена щільність артвогню була 187,8 ствола на кілометр (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 116); Отвж настала тиша, коли не брати до уваги окремих штурмів та атак, що відбувалися на різних ділянках фронту з обох боків... (Василь Кучер, Голод, 1961, 81); // перен. Оволодіння чим-небудь, освоєння чого-небудь шляхом переборювання якихось труднощів. Рішучий штурм таємниць крижаного материка почався під час Міжнародного геофізичного року — в 1957—1958 рр. (Наука і життя, 6, 1962, 46); В штурмі Всесвіту, як і в ряді інших найважливіших галузей наукового й технічного прогресу, Радянський Союз іде в авангарді людства (Радянська Україна, 5.VIII 1962, 3); // перен. Рішуча, активна дія для досягнення чого-небудь. В жовтні 1917 року ленінська партія більшовиків повела трудящі маси на штурм старого світу (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 42); Першими вирушили на штурм самодержавства, за торжество комуністичних ідей російські робітники. Це пам'ятатиме довіку все людство (Максим Рильський, IX, 1962, 149). ▲ Лобовий штурм див. лобовий. ♦ Брати (узяти і т. ін.) штурмом: а) здобувати якесь укріплення рішучою атакою. Міст через Рейн треба було брати штурмом (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 98); Полки дивізії, підтримані з Литовського півострова, вночі взяли штурмом Турецький вал і переслідують ворога (Юрій Яновський, II, 1958, 239); б) активно, рішуче наступати на кого-, що-небудь, домагатися когось, чогось; На штурм! — команда розпочинати атаку якогось укріплення. Зробився Турн несамовитий, Ярився, лютував неситий.. — На штурм, на штурм! — своїм кричав (Іван Котляревський, I, 1952, 214); На штурм іти (піти, кидатися, кинутися і т. ін.) — починати рішучу атаку. — Стояли ми, стояли, коли десь уже з півночі приходить наказ: іти на штурм (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261); З усіх боків нестримно кидаються на штурм Давид-городка партизани (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 200).

2. розм. Те саме, що штурмівщина. [Ольга:] За цей рік у тебе техніка використовувалась погано, ривки, штурми дали такі цифри (Олександр Корнійчук, II, 1955, 162); Кореспонденція малює картину штурму в складальному цеху (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 3); Варя Кочубей думала, що вивчити щось у книжці або розв'язати задачу можна штурмом, однією натугою (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 63).

3. заст. Шторм. Еней кричить, що «я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі штурм утих» (Іван Котляревський, I, 1952, 68).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання