Штурм

Штурм, -му, м. 1) Штурмъ, приступъ. Одинадцять штурмів козаки відбили. Млак. 79. 2) Штормъ, буря на морѣ. Півкопи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих. Котл. Ен. І. 10.

Сучасні словники

Штурм (від нім. Sturm — «напад», «приступ») — спосіб захоплення фортець, великих міст або сильно захищених районів.

За часів козаччини ця військова дія називалася питомим українським словом приступ. Замість брати штурмом козаки говорили брати приступом

ШТУРМ, у, чол.

1. Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. Барикади впали, вояки штурмом вдиралися на ринок (Іван Франко, VI, 1951, 160); Коли третій штурм було відбито, Сагайдачний зібрав коло себе отаманів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 109); [Касьянов:] При штурмі Вердена щільність артвогню була 187,8 ствола на кілометр (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 116); Отвж настала тиша, коли не брати до уваги окремих штурмів та атак, що відбувалися на різних ділянках фронту з обох боків... (Василь Кучер, Голод, 1961, 81); // перен. Оволодіння чим-небудь, освоєння чого-небудь шляхом переборювання якихось труднощів. Рішучий штурм таємниць крижаного материка почався під час Міжнародного геофізичного року — в 1957—1958 рр. (Наука і життя, 6, 1962, 46); В штурмі Всесвіту, як і в ряді інших найважливіших галузей наукового й технічного прогресу, Радянський Союз іде в авангарді людства (Радянська Україна, 5.VIII 1962, 3); // перен. Рішуча, активна дія для досягнення чого-небудь. В жовтні 1917 року ленінська партія більшовиків повела трудящі маси на штурм старого світу (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 42); Першими вирушили на штурм самодержавства, за торжество комуністичних ідей російські робітники. Це пам'ятатиме довіку все людство (Максим Рильський, IX, 1962, 149). ▲ Лобовий штурм див. лобовий. ♦ Брати (узяти і т. ін.) штурмом: а) здобувати якесь укріплення рішучою атакою. Міст через Рейн треба було брати штурмом (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 98); Полки дивізії, підтримані з Литовського півострова, вночі взяли штурмом Турецький вал і переслідують ворога (Юрій Яновський, II, 1958, 239); б) активно, рішуче наступати на кого-, що-небудь, домагатися когось, чогось; На штурм! — команда розпочинати атаку якогось укріплення. Зробився Турн несамовитий, Ярився, лютував неситий.. — На штурм, на штурм! — своїм кричав (Іван Котляревський, I, 1952, 214); На штурм іти (піти, кидатися, кинутися і т. ін.) — починати рішучу атаку. — Стояли ми, стояли, коли десь уже з півночі приходить наказ: іти на штурм (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261); З усіх боків нестримно кидаються на штурм Давид-городка партизани (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 200).

2. розм. Те саме, що штурмівщина. [Ольга:] За цей рік у тебе техніка використовувалась погано, ривки, штурми дали такі цифри (Олександр Корнійчук, II, 1955, 162); Кореспонденція малює картину штурму в складальному цеху (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 3); Варя Кочубей думала, що вивчити щось у книжці або розв'язати задачу можна штурмом, однією натугою (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 63).

3. заст. Шторм. Еней кричить, що «я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі штурм утих» (Іван Котляревський, I, 1952, 68).

Мозковий штурм “Мозковий штурм” - це спільне роз в’язання творчої проблеми, яке забезпечується особливими прийомами. Ця форма обговорення виникла ще наприкінці 30-х років і спрямована на активізацію творчої думки з використанням засобів, які знижують критичність і самокритичність людини, а отже, підвищують її впевненість у собі й готовність до творчого пошуку. Метод "мозкового штурму" широко застосовується для генерації нових ідей унаслідок творчої співпраці групи спеціалістів. Працюючи як єдине ціле, група намагається "штурмом" подолати труднощі, які заважають розв'язати проблему, що досліджується. У процесі такого штурму учасники висувають власні ідеї, розвивають ідеї своїх колег, використовують певні ідеї для розвитку інших, комбінують їх. Щоб забезпечити максимальний ефект, "мозковий штурм" треба проводити за певними правилами. Інакше він перетворюється на звичайну нараду.

Основні правила методу Дійовий "мозковий штурм" має ґрунтуватися на суворому дотриманні розподілу в часі процесу висування ідей та процесу їх обговорення й оцінки. Кількість висунутих у такий спосіб ідей в одиницю часу є вдвічі більшою, ніж за традиційних способів. "Мозковий штурм" умовно поділяють на декілька етапів:

генерація ідей; відбір кращої ідеї; їі аналіз. Під час “мозкового штурму” на першому його етапі — генерації ідей — кожний учасник вільно висуває свої пропозиції щодо вирішення поставленого завдання. Ця форма обговорення базується цілковито на дотриманні учасниками загальноприйнятих етичних норм. На першому етапі обговорення критика висунутих ідей та пропозицій повністю забороняється. А відтак усі учасники можуть спокійно висловлювати свої думки, знаючи, що їх не назвуть смішними або недоречними. (критичні зауваження порушують творчий процес). На цій стадії перевага віддається кількості, а не якості висунутих ідей. Після генерації ідей, на другій стадії, ідеї ретельно обговорюються, економічно оцінюються. Бажано вибрати серед них кращі, а не відкинути гірші. Навіть "найбезглуздіші", на перший погляд, ідеї розглядаються уважно і серйозно. На авторстві ідей не слід наголошувати, бо найчастіше кращі ідеї є результатом колективної творчості. На стадії обговорення учасники повинні розвивати висунуті ідеї: у будь-якій з них можна знайти раціональне зерно. У кінцевому підсумку відбирається найліпша з них. Значний ефект дає комбінування ідей з допомогою складання переліку всіх запропонованих варіантів виконання аналізованої функції із зазначенням переваг та недоліків кожного з варіантів. Після відбору кращої ідеї треба розділитися на дві групи — прибічників і противників. Вони спробують ще раз проаналізувати всі аргументи “за” І “проти” висловленої ідеї.

Ілюстрації

Медіа

\https://www.youtube.com/watch?v=VRaOIe1wkEE