Відмінності між версіями «Стая»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14103746.694176.3432.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14103746.694176.3432.jpeg|x140px]] | ||
| − | |||
| − | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_3435678.jpg |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_3435678.jpg |x140px]] | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 18:57, 17 січня 2019
Стая, стаї, ж. 1) Жилище гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах. Шух. І. 185 — 187. Там в стаї ватаг на флояру грає. Федьк. І. 17. 2) Рядъ. Стая кіп. 3) = Ліса 2. Браун. 16.
Зміст
Сучасні словники
СТА́Я, ї, жін.
1. діал. Житло гуцульських пастухів на полонинах. Завів [ватаг] Івана до стаї, де од порожніх бербениць.. та голих лавиць йшов запах пустки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 319); В старій напівзогнилій стаї Кришевської полонини горіло незгасаюче від весни до осені вогнище (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 61); Коломийки пастухи співають, ходячи за отарою, і біля стаї, коли вони відпочивають (Народна творчість та етнографія, 1, 1964, 89).
2. діал. Стайня, хлів. Мав [Іван] уже гнати вівці до стаї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 326); Ось обважнілі, з повними вименами дійні вівці. Вони вже нетерпляче чекають знайомого звуку трембіти, щоб бігти скоріше до стаї й увільнитися від надбалого [надбаного] за день тягаря (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 78).
3. рідко. Те саме, що зграя 1. — Та не втечеш, — кричить [Турн], — паничу!.. Тебе я швидко повінчаю І воронів потішу стаю, Коли начнуть твій труп клювать (Іван Котляревський, I, 1952, 263); Вся земля заколихалась, Стая пугачів зібралась На оселях в хуторах (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 81); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні, на спокійні води синьої Влтави, на білокрилих чайок, що стаями віються над нею (Олесь Гончар, III, 1959, 457); // чого, перен. Велика кількість, скупчення чого-небудь. Там устигли вже чорниці обрости цілі стаї зрубу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 303).
4. заст. Те саме, що стайка 1. Скошений горох сушили навіть у дощі і в'язали в невеличкі снопики. Ставили невисокі полукіпки в одну лінію, як кажуть тут — у стаї (Радянська Україна, 29.VII 1962, 2).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Іншою мовою
flock
[ C, + sing/pl verb ] a group of sheep, goats, or birds:
a flock of sheep/goats/geese The shepherd is bringing his flock down from the hills. [ C, + sing/pl verb ] a large group of people, usually people of a particular type:
A noisy flock of tourists came into the building. The priest invited all the members of his flock (= all the people who go to his church) to attend the special service.
群がる
むら が・る ［3］ 【群がる・叢▼る・簇▼る】
（ 動ラ五［四］ ）
たくさんの人・動物などが、一か所に秩序なく集まる。群れをなす。 「蜜蜂が－・る」 「売場に－・る人々」 〔古くは下二段にも活用。「桂樹の－・れ生ふること／三蔵法師伝 院政期点」〕
https://www.weblio.jp/content/%E7%BE%A4%E3%81%8C%E3%82%8B
