Відмінності між версіями «Рюмсати»
(→Зовнішні посилання) |
|||
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
Див. [[Довідка:Посилання]] | Див. [[Довідка:Посилання]] | ||
</noinclude> | </noinclude> | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
− | + | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 15:13, 26 листопада 2018
РЮМСАТИ(з горя, від болю, зворушення і т. ін.). Не витримала Мотря довгої розмови: сиділа собі та рюмсала нерозважними, дрібними сльозами… (Мирний, І, 1949, 283); Він.. похилив голову на стіл і довго рюмсав, хлипаючи і не втираючи сліз, що цюрком лились і капали зі стола (Фр., IV, 1950, 406); Багато хто почав рюмсати від зворушення (Довж., І, 1958, 43); Коли татуся хоронили, за ним ішло усе село й багато рюмсало (Сос., II, 1958, 380);
Зміст
Сучасні словники
РЮМСАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що рюмати. [Полковник (помовчавши):] І досі плачеш?.. Знаю, чого рюмсаєш!.. (Кроп., V, 1959, 495); Яшко виліз на піч і тільки тоді почав рюмсати (Панч, На калин. мості, 1965, 11).
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=J9-AHDyTLhU
Див. також
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B7%D0%B8 Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 919. Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання