Відмінності між версіями «Драгун»
| (не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
'''ДРАГУ́Н''', а, чол. У царській і деяких іноземних арміях — воїн кавалерійських частин, що первісно вели бій в пішому і кінному строю. | '''ДРАГУ́Н''', а, чол. У царській і деяких іноземних арміях — воїн кавалерійських частин, що первісно вели бій в пішому і кінному строю. | ||
| − | + | ||
| + | '''ВІКІ-словник''' | ||
| + | |||
| + | '''Драгун''' — вид кавалерії; назва присвоєна кінноті, яка здатна діяти в бою і в пішому строю; | ||
| + | |||
| + | '''Драгун''' — невключена територія в окрузі Кочіс, штат Аризона, США; | ||
| + | |||
| + | '''Драгун''' — гори в штаті Аризона, США. | ||
| + | |||
| + | '''Драгу́ни''' ''(фр. dragons , буквально — «дракон»)'' — вид кавалерії; назва присвоєна кінноті, яка здатна діяти в бою і в пішому строю. Назва походить від «дракона» (dragon) — короткоствольного варіанту мушкетона, вживаному французькими кінними піхотинцями[1][2]. | ||
| + | |||
| + | У колишні часи під цією ж назвою розумілася піхота, посаджена на коней. Слово «драгуни» вперше з'явилося в історії в XVI ст.: маршал Бріссак під час окупації П'ємонту (1550—60) посадив на коней добірних, сміливих піхотинців, дав цьому загону назву «драгуни» і застосовував його для швидких набігів. | ||
| + | |||
| + | Билися, проте, ці драгуни пішки. Перший полководець, що надав драгунам їх сучасне значення, був шведський король Густав-Адольф. | ||
| + | |||
| + | Драгунські полки, правильно організовані, перш за все з'явилися у Франції за Людовика XIV (1668). У XIX в Німеччині, Австрії, Франції і Англії біля ⅓ всієї кінноти складалося з драгунів, в Італії ж їх зовсім не було. | ||
| + | |||
| + | У московській армії слово «драгуни» вперше з'являється за Романова Михайла Феодоровича, коли в 1631 із завербованих іноземців був сформований 1-й драгунський полк, що в 1632 брав участь у бою в складі війська Шеїна під Смоленськом. | ||
| + | |||
| + | Потім драгуни стали поповнюватися російськими охочими людьми (добровольцями) і охрещеними татарами. До кінця царювання Олексія Михайловича драгунів було вже понад 11 тис. Тодішні драгуни були озброєні мушкетами, шпагами, бердишами і короткими списами. | ||
| + | |||
| + | У 20 столітті майже вся кавалерія де-факто стала драгунською — атакувати верхи на коні піхоту з автоматичною зброєю було б недоцільно через великі втрати. Під час Другої світової війни кавалерія драгунського типу була, образно кажучи, «квазімотопіхотою» — діючи там де недоцільно чи складно було застосовувати механізовані війська. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:драгун 1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:драгун 2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:драун3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:драгун4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|imH7vs8I_eY}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%BD_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Драгун (значення)] | ||
| + | |||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%BD Драгун] | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/draghun Сучасний академічний словник] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 09:20, 21 листопада 2018
Драгун, -на, м. Драгунъ. Чому рано не була? Боялася драгуна. Чуб. ІІІ. 102.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник
ДРАГУ́Н, а, чол. У царській і деяких іноземних арміях — воїн кавалерійських частин, що первісно вели бій в пішому і кінному строю.
ВІКІ-словник
Драгун — вид кавалерії; назва присвоєна кінноті, яка здатна діяти в бою і в пішому строю;
Драгун — невключена територія в окрузі Кочіс, штат Аризона, США;
Драгун — гори в штаті Аризона, США.
Драгу́ни (фр. dragons , буквально — «дракон») — вид кавалерії; назва присвоєна кінноті, яка здатна діяти в бою і в пішому строю. Назва походить від «дракона» (dragon) — короткоствольного варіанту мушкетона, вживаному французькими кінними піхотинцями[1][2].
У колишні часи під цією ж назвою розумілася піхота, посаджена на коней. Слово «драгуни» вперше з'явилося в історії в XVI ст.: маршал Бріссак під час окупації П'ємонту (1550—60) посадив на коней добірних, сміливих піхотинців, дав цьому загону назву «драгуни» і застосовував його для швидких набігів.
Билися, проте, ці драгуни пішки. Перший полководець, що надав драгунам їх сучасне значення, був шведський король Густав-Адольф.
Драгунські полки, правильно організовані, перш за все з'явилися у Франції за Людовика XIV (1668). У XIX в Німеччині, Австрії, Франції і Англії біля ⅓ всієї кінноти складалося з драгунів, в Італії ж їх зовсім не було.
У московській армії слово «драгуни» вперше з'являється за Романова Михайла Феодоровича, коли в 1631 із завербованих іноземців був сформований 1-й драгунський полк, що в 1632 брав участь у бою в складі війська Шеїна під Смоленськом.
Потім драгуни стали поповнюватися російськими охочими людьми (добровольцями) і охрещеними татарами. До кінця царювання Олексія Михайловича драгунів було вже понад 11 тис. Тодішні драгуни були озброєні мушкетами, шпагами, бердишами і короткими списами.
У 20 столітті майже вся кавалерія де-факто стала драгунською — атакувати верхи на коні піхоту з автоматичною зброєю було б недоцільно через великі втрати. Під час Другої світової війни кавалерія драгунського типу була, образно кажучи, «квазімотопіхотою» — діючи там де недоцільно чи складно було застосовувати механізовані війська.
Ілюстрації
|
|
|
|
