Відмінності між версіями «Зодягати»
| (не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зодяга́ти, -га́ю, -єш, '''сов. в. '''зодягти, -гну, -неш, '''''гл. ''Одѣвать, одѣть. МВ. II. 42. ''Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. ''Мет. 370. ''І не зодіг його з мого достатку. ''К. Іов. 67. | '''Зодяга́ти, -га́ю, -єш, '''сов. в. '''зодягти, -гну, -неш, '''''гл. ''Одѣвать, одѣть. МВ. II. 42. ''Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. ''Мет. 370. ''І не зодіг його з мого достатку. ''К. Іов. 67. | ||
[[Категорія:Зо]] | [[Категорія:Зо]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
ЗОДЯГАТИ, аю, аєш, недок., ЗОДЯГТИ і ЗОДЯГНУТИ, дягну, дягнеш; мин. ч. зодяг, ла, ло і зодягнув, ла, ло; док., перех., розм. Те саме, що одягати. Вона мовчки зодягала чорну керсетку, спідницю кубову та ще сорочку з дрібним вирізуванням (Григорій Косинка, Новели, 1962, 86); Зодягли вони скафандри, випливли на поверхню моря, глянули, а з морського дна, з чорної прірви жевріє світло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 41); — Фото маєте? — діловито запитує хлопець. — Я зодягну форму, ви мене клацнете... (Юрій Яновський, I, 1954, 207); Сиріт годує, зодягає і повністю утримує колгосп (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 21); Не раз він був у відчаї, що не може зодягнути її [дружину] по-людськи, а вона заспокоювала його, що колись і в них усе буде (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 151). | ЗОДЯГАТИ, аю, аєш, недок., ЗОДЯГТИ і ЗОДЯГНУТИ, дягну, дягнеш; мин. ч. зодяг, ла, ло і зодягнув, ла, ло; док., перех., розм. Те саме, що одягати. Вона мовчки зодягала чорну керсетку, спідницю кубову та ще сорочку з дрібним вирізуванням (Григорій Косинка, Новели, 1962, 86); Зодягли вони скафандри, випливли на поверхню моря, глянули, а з морського дна, з чорної прірви жевріє світло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 41); — Фото маєте? — діловито запитує хлопець. — Я зодягну форму, ви мене клацнете... (Юрій Яновський, I, 1954, 207); Сиріт годує, зодягає і повністю утримує колгосп (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 21); Не раз він був у відчаї, що не може зодягнути її [дружину] по-людськи, а вона заспокоювала його, що колись і в них усе буде (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 151). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 678. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 678. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bdbe83eb37f40afae3820b168136ffb5.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dress_to_look_thiner_500.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rebenok-stal-odevatsya-sam.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Odevatsia.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|AoCE6jdulU8}} | ||
| + | {{#ev:youtube|U3kVf_uALEI}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | [[Словник Бориса Грінченка|http://hrinchenko.com/]] | ||
| + | |||
| + | [[Академічний тлумачний словник (1970—1980)|http://sum.in.ua]] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 03:28, 21 листопада 2018
Зодяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зодягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. МВ. II. 42. Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. Мет. 370. І не зодіг його з мого достатку. К. Іов. 67.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗОДЯГАТИ, аю, аєш, недок., ЗОДЯГТИ і ЗОДЯГНУТИ, дягну, дягнеш; мин. ч. зодяг, ла, ло і зодягнув, ла, ло; док., перех., розм. Те саме, що одягати. Вона мовчки зодягала чорну керсетку, спідницю кубову та ще сорочку з дрібним вирізуванням (Григорій Косинка, Новели, 1962, 86); Зодягли вони скафандри, випливли на поверхню моря, глянули, а з морського дна, з чорної прірви жевріє світло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 41); — Фото маєте? — діловито запитує хлопець. — Я зодягну форму, ви мене клацнете... (Юрій Яновський, I, 1954, 207); Сиріт годує, зодягає і повністю утримує колгосп (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 21); Не раз він був у відчаї, що не може зодягнути її [дружину] по-людськи, а вона заспокоювала його, що колись і в них усе буде (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 151).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 678.
Ілюстрації
|
|
|
|
