Відмінності між версіями «Дибуляти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 9 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
 
'''Дибуля́ти, -ля́ю, -єш, '''''гл. ''Идти очень медленно. ''Ондечки старий дибуля. ''Черниг. г.  
 
'''Дибуля́ти, -ля́ю, -єш, '''''гл. ''Идти очень медленно. ''Ондечки старий дибуля. ''Черниг. г.  
 
[[Категорія:Ди]]
 
[[Категорія:Ди]]
недок., розм. Важко йти; дибати, шкандибати. — Він [хлоп] з боязні перед новими ударами дибуляє між солдатами в роті і звертає насліпо в ліс направо (Коб., III, 1956, 444);  
+
 
Дибуляє парубок сонними вулицями і сам не знає, куди йти (Стельмах, Хліб.., 1959, 143).
+
==Сучасні словники==
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність / підрозділ=Інститут філології}}
+
 
 +
'''ДИБУЛЯ́ТИ''', яю, яєш, недок., розм. Важко йти; дибати, шкандибати. — Він [хлоп] з боязні перед новими ударами дибуляє між солдатами в роті і звертає насліпо в ліс направо (Ольга Кобилянська, III, 1956, 444); Дибуляє парубок сонними вулицями і сам не знає, куди йти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 143).
 +
 
 +
'''СИНОНІМИ''':
 +
'''ХОДИ́ТИ''' (переміщатися, ступаючи ногами; змінювати місце в просторі, перев. в різних напрямках протягом певного часу), '''ХОДЖА́ТИ'''діал.; '''ПОХОДЖА́ТИ''', '''ПРОХОДЖА́ТИ'''розм.,'''ПРОХОДЖА́ТИСЯ'''розм.,'''ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ'''розм.,'''ПРОХО́ДИТИСЯ'''розм.,'''ФЛАНІ́РУВАТИ'''заст., розм. (спокійно, повільно, туди і назад); '''ДИ́БАТИ'''розм.,'''ДИБУЛЯ́ТИ'''розм. (важко або невміло переставляючи ноги),'''ЧО́ВГАТИ''' (мало піднімаючи ноги, утворювати шурхіт). - Док.: походи́ти, пройти́ся, проходи́тися. Тільки один Чіпка не лягає:ходить, нудиться, карається ... З хати надвір; знадвору в хату (Панас Мирний); Олеся походжала по світлиці з паничами й жартувала (І. Нечуй-Левицький); Тим-то я такий веселий І без палиці ходжаю (В. Самійленко); - Спи, спи, - вичитувала Явдоха, човгаючи по хаті (Григорій Тютюнник).
 +
 
 +
• дибуляти — я/ю, я/єш, недок., розм. Важко йти; дибати, шкандибати … 
 +
 
 +
• дибуляти — помалу йти [VI] … 
 +
 
 +
• дибуляти — дієслово недоконаного виду розм …
 +
 
 +
• дибуляння — я, с., розм. Дія за знач. дибуляти … 
 +
 
 +
• подибуляти — я/ю, я/єш, розм. Док. до дибуляти …
 +
 
 +
• придибуляти — я/ю, я/єш, розм. Док. до дибуляти … 
 +
 
 +
• дибати — (повільно й важко переставляти ноги), шкандибати, дибуляти, ходуляти …   
 +
 
 +
• ходити — I (переміщатися, ступаючи ногами; змінювати місце у просторі, перев. в різнихнапрямках протягом певного часу); походжати, проходжати, проходжатися, проходжуватися, проходитися, пройтися, проходитися; маршувати (карбуючи крок); вештатися (без… …
 +
 
 +
'''АНТОНІМИ''': поспішати, швидко ходити, стрімко.
 +
 
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
 
 +
[[Файл:Dibulyaty141118.jpg|200 × 266 (17 КБ)px]]
 +
[[Файл:Dybulyati141118.jpg|300 × 168 (12 КБ)px]]
 +
 
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|i5ADmncZl8s}}.
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
http://sum.in.ua/s/Dybuljaty
 +
 
 +
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
 
 +
[[Категорія:Ди]]
 +
 
 +
[[Слова 2018 року]]

Поточна версія на 21:21, 14 листопада 2018

Дибуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Идти очень медленно. Ондечки старий дибуля. Черниг. г.

Сучасні словники

ДИБУЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., розм. Важко йти; дибати, шкандибати. — Він [хлоп] з боязні перед новими ударами дибуляє між солдатами в роті і звертає насліпо в ліс направо (Ольга Кобилянська, III, 1956, 444); Дибуляє парубок сонними вулицями і сам не знає, куди йти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 143).

СИНОНІМИ: ХОДИ́ТИ (переміщатися, ступаючи ногами; змінювати місце в просторі, перев. в різних напрямках протягом певного часу), ХОДЖА́ТИдіал.; ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИрозм.,ПРОХОДЖА́ТИСЯрозм.,ПРОХО́ДЖУВАТИСЯрозм.,ПРОХО́ДИТИСЯрозм.,ФЛАНІ́РУВАТИзаст., розм. (спокійно, повільно, туди і назад); ДИ́БАТИрозм.,ДИБУЛЯ́ТИрозм. (важко або невміло переставляючи ноги),ЧО́ВГАТИ (мало піднімаючи ноги, утворювати шурхіт). - Док.: походи́ти, пройти́ся, проходи́тися. Тільки один Чіпка не лягає:ходить, нудиться, карається ... З хати надвір; знадвору в хату (Панас Мирний); Олеся походжала по світлиці з паничами й жартувала (І. Нечуй-Левицький); Тим-то я такий веселий І без палиці ходжаю (В. Самійленко); - Спи, спи, - вичитувала Явдоха, човгаючи по хаті (Григорій Тютюнник).

• дибуляти — я/ю, я/єш, недок., розм. Важко йти; дибати, шкандибати …

• дибуляти — помалу йти [VI] …

• дибуляти — дієслово недоконаного виду розм …

• дибуляння — я, с., розм. Дія за знач. дибуляти …

• подибуляти — я/ю, я/єш, розм. Док. до дибуляти …

• придибуляти — я/ю, я/єш, розм. Док. до дибуляти …

• дибати — (повільно й важко переставляти ноги), шкандибати, дибуляти, ходуляти …

• ходити — I (переміщатися, ступаючи ногами; змінювати місце у просторі, перев. в різнихнапрямках протягом певного часу); походжати, проходжати, проходжатися, проходжуватися, проходитися, пройтися, проходитися; маршувати (карбуючи крок); вештатися (без… …

АНТОНІМИ: поспішати, швидко ходити, стрімко.


Ілюстрації

200 × 266 (17 КБ)px 300 × 168 (12 КБ)px

Медіа

.

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/Dybuljaty

https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8

Зовнішні посилання

Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститутСлова 2018 року