Відмінності між версіями «Миро»
(→В Російській православній церкві) |
(→Мироваріння) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
Миро (ст.-слав. Мѵро від грец. Μύρον «ароматне масло») - в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антиминса, престолу і стін. У католицизмі і в Вірменської апостольської церкви крім таїнства миропомазання використовується при свячення священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів. Раніше в православній традиції використовувалося також при помазання на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мірніце, яка встановлюється на престолі. | Миро (ст.-слав. Мѵро від грец. Μύρον «ароматне масло») - в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антиминса, престолу і стін. У католицизмі і в Вірменської апостольської церкви крім таїнства миропомазання використовується при свячення священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів. Раніше в православній традиції використовувалося також при помазання на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мірніце, яка встановлюється на престолі. | ||
==Мироваріння== | ==Мироваріння== | ||
| − | С точки | + | С точки зору Російської православной церкви, исключительной прерогативой автокефальной церкви является право самостоятельно совершать мироварение. С точки зрения Константинопольского Патриархата право совершать мироварение принадлежит Константинопольскому Патриарху в сослужении представителей Поместных Православных Церквей. |
===В Російській православній церкві=== | ===В Російській православній церкві=== | ||
[[Файл:250px-Stove for chrism.jpg|thumb|250px|]] | [[Файл:250px-Stove for chrism.jpg|thumb|250px|]] | ||
Попереднє приготування речовин для мироваріння починається на Хрестопоклонну седмиці Великого посту. У середу здійснюється мале освячення води та окроплення всіх приготованих для мироваріння речовин. Частина приготовленого єлею змішується з виноградним вином і вариться в казані. Дрібно стовчені запашні речовини заливаються звареним єлеєм і настоюють протягом двох тижнів. У середу шостий седмиці поста масло зливається в судини, а речовини заливаються знову виноградним вином. | Попереднє приготування речовин для мироваріння починається на Хрестопоклонну седмиці Великого посту. У середу здійснюється мале освячення води та окроплення всіх приготованих для мироваріння речовин. Частина приготовленого єлею змішується з виноградним вином і вариться в казані. Дрібно стовчені запашні речовини заливаються звареним єлеєм і настоюють протягом двох тижнів. У середу шостий седмиці поста масло зливається в судини, а речовини заливаються знову виноградним вином. | ||
| − | Урочистий чин мироваріння відбувається на Страсний тиждень в малому соборі Донського монастиря. З 1763 до 1917 року для цих цілей використовувалася Хрестова палата колишнього Патріаршого палацу в Московському Кремлі, завдяки цьому відома також як мироваріння (Міроварная), де до сих пір зберігається мироваріння піч, зроблена тоді ж, а в XIX столітті доповнена декоративною покровом (навісом) | + | Урочистий чин мироваріння відбувається на Страсний тиждень в малому соборі Донського монастиря. З 1763 до 1917 року для цих цілей використовувалася Хрестова палата колишнього Патріаршого палацу в Московському Кремлі, завдяки цьому відома також як мироваріння (Міроварная), де до сих пір зберігається мироваріння піч, зроблена тоді ж, а в XIX столітті доповнена декоративною покровом (навісом). |
| + | |||
| + | У Великий понеділок патріарх (або за його благословення - митрополит) у співслужінні кліриків покладає початок мироваріння. Після молебню здійснюється мале освячення води. Святою водою кроплять всі речовини, приготовлені для мироваріння, а також вона додається в котел, в який потім вливаються масло і вино. | ||
| + | |||
| + | Патріарх благословляє рукою котел і запалює трикирій вогонь під ним. Після цього починається безперервне читання Євангелія духовенством протягом трьох днів. | ||
| + | |||
| + | У Великий Вівторок в мироваріння котел додають виноградне вино і запашні речовини, а у Велику Середу - виноградне вино і єлей, зварений в четверту седмицю Великого посту. У середу в присутності архієрея закінчується мироварення і після охолодження світу в котел вливаються пахучі олії і все ретельно перемішується. | ||
Версія за 20:58, 6 листопада 2018
Ми́ро, -ра, с. Мѵро. ЗОЮР. І. 161. Іду меж мир, миром мированая. Чуб. І. 132. Миро (ст.-слав. Мѵро від грец. Μύρον «ароматне масло») - в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антиминса, престолу і стін. У католицизмі і в Вірменської апостольської церкви крім таїнства миропомазання використовується при свячення священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів. Раніше в православній традиції використовувалося також при помазання на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мірніце, яка встановлюється на престолі.
Мироваріння
С точки зору Російської православной церкви, исключительной прерогативой автокефальной церкви является право самостоятельно совершать мироварение. С точки зрения Константинопольского Патриархата право совершать мироварение принадлежит Константинопольскому Патриарху в сослужении представителей Поместных Православных Церквей.
В Російській православній церкві
Попереднє приготування речовин для мироваріння починається на Хрестопоклонну седмиці Великого посту. У середу здійснюється мале освячення води та окроплення всіх приготованих для мироваріння речовин. Частина приготовленого єлею змішується з виноградним вином і вариться в казані. Дрібно стовчені запашні речовини заливаються звареним єлеєм і настоюють протягом двох тижнів. У середу шостий седмиці поста масло зливається в судини, а речовини заливаються знову виноградним вином.
Урочистий чин мироваріння відбувається на Страсний тиждень в малому соборі Донського монастиря. З 1763 до 1917 року для цих цілей використовувалася Хрестова палата колишнього Патріаршого палацу в Московському Кремлі, завдяки цьому відома також як мироваріння (Міроварная), де до сих пір зберігається мироваріння піч, зроблена тоді ж, а в XIX столітті доповнена декоративною покровом (навісом).
У Великий понеділок патріарх (або за його благословення - митрополит) у співслужінні кліриків покладає початок мироваріння. Після молебню здійснюється мале освячення води. Святою водою кроплять всі речовини, приготовлені для мироваріння, а також вона додається в котел, в який потім вливаються масло і вино.
Патріарх благословляє рукою котел і запалює трикирій вогонь під ним. Після цього починається безперервне читання Євангелія духовенством протягом трьох днів.
У Великий Вівторок в мироваріння котел додають виноградне вино і запашні речовини, а у Велику Середу - виноградне вино і єлей, зварений в четверту седмицю Великого посту. У середу в присутності архієрея закінчується мироварення і після охолодження світу в котел вливаються пахучі олії і все ретельно перемішується.
