Відмінності між версіями «Кавунячий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 67. | |
+ | КАВУНЯ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що кавуновий. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 262); Найбільше Ліну вразили не стародавні біломармурові колони та капітелі, а кавуняче насіння, що з еллінських часів збереглося в глиняних амфорах і свідчило, що й елліни розводили баштани (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 170). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 17:50, 6 листопада 2018
Кавуня́чий, -а, -е. Арбузный. Одкрилося поле, неначе заслане картатими хустками, де зеленіло дрібненьке... кавуняче огудіння. Левиц. Пов. 227.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 67. КАВУНЯ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що кавуновий. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 262); Найбільше Ліну вразили не стародавні біломармурові колони та капітелі, а кавуняче насіння, що з еллінських часів збереглося в глиняних амфорах і свідчило, що й елліни розводили баштани (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 170).