Відмінності між версіями «Мулір»
(→Джерела та література) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80 Муляр] | ||
| + | |||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA Будівник] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 00:50, 1 листопада 2018
Мулір, -ра, м. = Муляр. Там муліри мур мурують. АД.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МУ́ЛЯР, а, чол. Фахівець, майстер мурування. Муляр Никифор рано встав (Іван Франко, XIII, 1954, 309); [Річард:] Якби згубив кітару [кіфару] Аполлон і стратив голос, мурував би тільки, то певне б звався муляром, не богом (Леся Українка, III, 1952, 114); Він пригадав, як на заводі муляри мурували стіни нового корпусу (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 54).
Хто такий мулір
Мулір- це будівельний робітник, який виконує роботи з мурування або ремонту конструкцій зі штучних і природних будівельних матеріалів. Мулярами зводяться цегляні житлові будинки, промислові коплекси, гідротехнічні споруди і мости.
Слово муляр в українській мові має германське походження: або від сер.-в.-нім. mürære, або від нім. Maurer: можливо, через посередництво пол. murarz.
Часто муляра неправильно зовуть «каменярем»
Орфографія
мулір - іменник, чоловічий рід, істота
ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
Називний мулір муліри
Родовий муляра мулірів
Давальний мулірові, муліру мулірам
Знахідний муліра мулірів
Орудний муляром мулірами
Місцевий на/у мулірі, мулірові на/у мулірах
Кличний муліре муліри
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 825.
