Будівник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Будівник, -ка, м. = Будівничий.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

БУДІВНИК, а, чол.

1. Те саме, що будівельник. До праці стали скрізь робітники: І сталевари, і будівники (Микола М. Тарновський, З дал. дороги, 1961, 243); У поезії з'являється образ будівника, що зводить нові будови (Історія української літератури, II, 1956, 241).

2. чого, перен. Той, хто створює що-небудь; творець. — Ми ж повинні прийти на зміну старшим, як будівники нового світу, як творці (Олесь Донченко, V, 1957, 246); У даль мені путі відкриті, Народ мету мені прорік! Я найщасливіший у світі, — Я комунізму будівник (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 158).

Український тлумачний словник

Будівник-а/, ч.

1) Те саме, що будівельник.

2) чого, перен. Той, хто створює що-небудь; творець.

Орфографічний словник

Будівник - іменник чоловічого роду, істота.

Ілюстрації

Iuuu2.jpg Juyhik2.jpg Tgrtg1.jpg Qawsed1.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання