Відмінності між версіями «Тверезість»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
=Сучасні словники= | =Сучасні словники= | ||
| − | |||
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ||
1. Стан за значенням тверезий 1. Поступово зникав хміль, світлішали очі.. В тоні голосу його вже почувалася тверезість, і Ганна Федорівна слухняно одійшла, сіла на лаві (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18). | 1. Стан за значенням тверезий 1. Поступово зникав хміль, світлішали очі.. В тоні голосу його вже почувалася тверезість, і Ганна Федорівна слухняно одійшла, сіла на лаві (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18). | ||
Версія за 16:28, 23 жовтня 2018
Тверезість, -зости, ж. Трезвость. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Стан за значенням тверезий 1. Поступово зникав хміль, світлішали очі.. В тоні голосу його вже почувалася тверезість, і Ганна Федорівна слухняно одійшла, сіла на лаві (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18).
2. Невживання спиртних напоїв. Він і жінка, як видно, попилися на ярмарку.. Видко було, що тверезість не дуже процвітає в Карпатах... (Нечуй-Левицький, II, 1956, 408); Там [у церкві] на казаннях раз у раз Піп про тверезість промовляє (Іван Франко, X, 1954, 291);
3. Здатність бути розсудливим, реалістично, критично сприймати та оцінювати дійсність.
Ілюстрації
|
|
|
|
