Відмінності між версіями «Хвилювання»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pensar-decidir-preocupación-mujer-reflexion.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pensar-decidir-preocupación-mujer-reflexion.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1465541497-giam-lo-lang-1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1465541497-giam-lo-lang-1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nervous.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|yRiH-2_Jl2s}}. | ||
| + | {{#ev:youtube|wIgs3_5fngo}}. | ||
| + | {{#ev:youtube|14diYB-mqy4}}. | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+ | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 33: | Рядок 37: | ||
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391. | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391. | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 09:18, 23 жовтня 2018
Хвилювання, -ня, с. Волненіе.
Сучасні словники
Тлумачення, значення слова «Хвилювання»: ХВИЛЮВА́ННЯ, я, сер.
1. Рух хвиль на поверхні води, коливання її. Із спостережень над хвилями встановлено, що хвилювання води виникає внаслідок виведення часток води із рівноваги (Курс загальної геології, 1947, 45); // Хвилеподібне погойдування, хитання рослин. То Клеаріста йде у хвилюванні нив; Блакить очей горить із-під дугастих брів (Микола Зеров, Вибр., 1966, 463).
2. Нервове збудження, стан неспокою, зумовлені страхом, радістю, тривогою, чеканням і т. ін. Мстислав намагався бути спокійним, але його хвилювання помітили всі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 366); Ніщо так не втомлює, як безупинне хвилювання, як нетерпляче чекання (Юрій Шовкопляс, Починається юність, 1938, 7); Від радісного хвилювання втома розвіялася, як пара (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 15); Кожний розуміє, що написати хороший вірш без душевного хвилювання не можна (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 37); // Неспокій, тривога в масі людей, в народі. Серед криків і хвилювання товпи, серед сальв рушничних, звуків якоїсь музики показалася княжа коляска! (Гнат Хоткевич, I, 1966, 111); І раптом навколо врочистая тиша настала, І ось хвилювання по натовпі людськім пройшло (Любов Забашта, Вибр., 1958, 67).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
. . .Див. також
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 39. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 572. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 39. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391.
