Відмінності між версіями «Ридати»
(Створена сторінка: '''Рида́ти, -да́ю, -єш, '''''гл. ''Рыдать. ''Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю. ''Мет. 65. [[Катего...) |
(→Медіа) |
||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рида́ти, -да́ю, -єш, '''''гл. ''Рыдать. ''Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю. ''Мет. 65. | '''Рида́ти, -да́ю, -єш, '''''гл. ''Рыдать. ''Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю. ''Мет. 65. | ||
[[Категорія:Ри]] | [[Категорія:Ри]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/Rydaty <big>'''<big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980</big>)'''</big>] | ||
| + | |||
| + | '''РИДАТИ''', аю, аєш, недок. Голосно плакати, схлипуючи й захлинаючись сльозами. Довго Семен Іванович, припавши на стіл, плакав, ридаючи гірко (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 356); Шура, зойкнувши, підняла руки.. Тепер вона могла ридати, битись, кричати, бо вона була одна, одна в цілому світі (Олесь Гончар, III, 1959, 185); | ||
| + | |||
| + | Образно. Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? (Тарас Шевченко, I, 1963, 255); Мов загіпнотизований плівся [Сеспель] за саньми, а душа його ридала, рвалося на шматки серце (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 267); | ||
| + | |||
| + | перен. Видавати, утворювати звуки, подібні до ридання. ..Сумно ридали трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 355); На просторах печаль золотая (тут співали в минулому кулі). Може, тому тужливо ридає в дні щасливі в тополях зозуля (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 24); І тільки вітер похмурнів, рида над трупами забитих (Володимир Сосюра, I, 1957, 417). | ||
| + | |||
| + | [https://orfograf_ukr.academic.ru/147006/ридати '''<big><big>Орфографічний словник української мови</big></big>'''] | ||
| + | |||
| + | '''рида́ти''' | ||
| + | дієслово недоконаного виду | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ридати1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ридати2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ридати3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ридати4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2452 "Щира любов" Григорій Квітка-Основ'яненко] | ||
| + | |||
| + | [https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1058 "Тіні забутих предків" Михайло Коцюбинський ] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 01:33, 23 жовтня 2018
Рида́ти, -да́ю, -єш, гл. Рыдать. Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю. Мет. 65.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РИДАТИ, аю, аєш, недок. Голосно плакати, схлипуючи й захлинаючись сльозами. Довго Семен Іванович, припавши на стіл, плакав, ридаючи гірко (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 356); Шура, зойкнувши, підняла руки.. Тепер вона могла ридати, битись, кричати, бо вона була одна, одна в цілому світі (Олесь Гончар, III, 1959, 185);
Образно. Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? (Тарас Шевченко, I, 1963, 255); Мов загіпнотизований плівся [Сеспель] за саньми, а душа його ридала, рвалося на шматки серце (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 267);
перен. Видавати, утворювати звуки, подібні до ридання. ..Сумно ридали трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 355); На просторах печаль золотая (тут співали в минулому кулі). Може, тому тужливо ридає в дні щасливі в тополях зозуля (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 24); І тільки вітер похмурнів, рида над трупами забитих (Володимир Сосюра, I, 1957, 417).
Орфографічний словник української мови
рида́ти дієслово недоконаного виду
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
"Щира любов" Григорій Квітка-Основ'яненко
"Тіні забутих предків" Михайло Коцюбинський
