Відмінності між версіями «Слав’янин»
(Створена сторінка: '''Слав’яни́н, -на, '''''м. ''Славянинъ. ''Щоб усі слав’яне стали добрими братами. ''Шевч. 238. [[К...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Слав’яни́н, -на, '''''м. ''Славянинъ. ''Щоб усі слав’яне стали добрими братами. ''Шевч. 238. | '''Слав’яни́н, -на, '''''м. ''Славянинъ. ''Щоб усі слав’яне стали добрими братами. ''Шевч. 238. | ||
[[Категорія:Сл]] | [[Категорія:Сл]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ·Академічний тлумачний словник (1970—1980). | ||
| + | |||
| + | ·Словник української мови. У 20-ти т. | ||
| + | |||
| + | ·Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 552. | ||
| + | ==Тлумачення слова у сучасних словниках== | ||
| + | |||
| + | 1.СЛОВ’Я́НИ, в’я́н, мн. (одн. слов’яни́н, а, ч.; слов’я́нка, и, ж.). Велика група споріднених мовою та культурою народів, що живуть у східній і центральній Європі та азіатській частині СРСР і утворюють три парості: східнослов’янську (росіяни, українці, білоруси), західнослов’янську (поляки, чехи, словаки, лужичани), південнослов’янську (серби, болгари, хорвати, словенці, македонці). Слов’яни були споконвічними жителями Середньої і Східної Європи. Численні пам’ятки їх матеріальної культури відомі з II тисячоліття до н. е. (Іст. УРСР, І, 1953, 29); — Благородний і простосердий слов’янин, він [Святослав] завжди попереджав про свій похід: «Хочу йти на ви» (Довж., І, 1958, 293). | ||
| + | |||
| + | 2.слов’я́ни = слов’я́нство (одн. ч. слов’яни́н, ж. слов’я́нка) — велика група споріднених мовою та культурою народів, що живуть у Східній і Центральній Європі та азіатській частині Росії, утворюючи три народності: східнослов’янську (українці, росіяни, білоруси), західнослов’янську (поляки, чехи, словаки, лужичани), південнослов’янську (серби, болгари, хорвати, словенці, македонці). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|watch?v=wcFtXKuDfOU}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | http://ukrainopedia.wikia.com/wiki/Слов%27яни | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 373. | ||
| + | |||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 552. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh | ||
| + | |||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/slov.jany | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 04:34, 21 жовтня 2018
Слав’яни́н, -на, м. Славянинъ. Щоб усі слав’яне стали добрими братами. Шевч. 238.
Зміст
Сучасні словники
·Академічний тлумачний словник (1970—1980).
·Словник української мови. У 20-ти т.
·Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 552.
Тлумачення слова у сучасних словниках
1.СЛОВ’Я́НИ, в’я́н, мн. (одн. слов’яни́н, а, ч.; слов’я́нка, и, ж.). Велика група споріднених мовою та культурою народів, що живуть у східній і центральній Європі та азіатській частині СРСР і утворюють три парості: східнослов’янську (росіяни, українці, білоруси), західнослов’янську (поляки, чехи, словаки, лужичани), південнослов’янську (серби, болгари, хорвати, словенці, македонці). Слов’яни були споконвічними жителями Середньої і Східної Європи. Численні пам’ятки їх матеріальної культури відомі з II тисячоліття до н. е. (Іст. УРСР, І, 1953, 29); — Благородний і простосердий слов’янин, він [Святослав] завжди попереджав про свій похід: «Хочу йти на ви» (Довж., І, 1958, 293).
2.слов’я́ни = слов’я́нство (одн. ч. слов’яни́н, ж. слов’я́нка) — велика група споріднених мовою та культурою народів, що живуть у Східній і Центральній Європі та азіатській частині Росії, утворюючи три народності: східнослов’янську (українці, росіяни, білоруси), західнослов’янську (поляки, чехи, словаки, лужичани), південнослов’янську (серби, болгари, хорвати, словенці, македонці).
Медіа
Див. також
http://ukrainopedia.wikia.com/wiki/Слов%27яни
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 373.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 552.
Зовнішні посилання
http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh
http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury
