Відмінності між версіями «Кельня»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
(Медіа)
Рядок 15: Рядок 15:
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 140.
 
 
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 140.
 

Версія за 21:41, 16 жовтня 2018

Ке́льня, -ні, ж. КЕ́ЛЬНЯ, і, жін. Ручний будівельний інструмент — металева трикутна лопаточка на короткому держаку. Дроворізи з пилками і сокирами, муляр з кельнею (Іван Франко, VI, 1951, 152); Київ тримає кельню у руці, — він у вапні, всякчасно в дії (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 47).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа