Відмінності між версіями «Ридати»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/Rydaty <big>'''<big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980</big>)'''</big>] | ||
| + | |||
| + | РИДАТИ, аю, аєш, недок. Голосно плакати, схлипуючи й захлинаючись сльозами. Довго Семен Іванович, припавши на стіл, плакав, ридаючи гірко (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 356); Шура, зойкнувши, підняла руки.. Тепер вона могла ридати, битись, кричати, бо вона була одна, одна в цілому світі (Олесь Гончар, III, 1959, 185); * Образно. Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? (Тарас Шевченко, I, 1963, 255); Мов загіпнотизований плівся [Сеспель] за саньми, а душа його ридала, рвалося на шматки серце (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 267); | ||
| + | // перен. Видавати, утворювати звуки, подібні до ридання. ..Сумно ридали трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 355); На просторах печаль золотая (тут співали в минулому кулі). Може, тому тужливо ридає в дні щасливі в тополях зозуля (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 24); І тільки вітер похмурнів, рида над трупами забитих (Володимир Сосюра, I, 1957, 417). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 11:14, 16 жовтня 2018
Рида́ти, -да́ю, -єш, гл. Рыдать. Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю. Мет. 65.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РИДАТИ, аю, аєш, недок. Голосно плакати, схлипуючи й захлинаючись сльозами. Довго Семен Іванович, припавши на стіл, плакав, ридаючи гірко (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 356); Шура, зойкнувши, підняла руки.. Тепер вона могла ридати, битись, кричати, бо вона була одна, одна в цілому світі (Олесь Гончар, III, 1959, 185); * Образно. Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? (Тарас Шевченко, I, 1963, 255); Мов загіпнотизований плівся [Сеспель] за саньми, а душа його ридала, рвалося на шматки серце (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 267); // перен. Видавати, утворювати звуки, подібні до ридання. ..Сумно ридали трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 355); На просторах печаль золотая (тут співали в минулому кулі). Може, тому тужливо ридає в дні щасливі в тополях зозуля (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 24); І тільки вітер похмурнів, рида над трупами забитих (Володимир Сосюра, I, 1957, 417).
Ілюстрації
|
|
|
|
