Відмінності між версіями «Кертина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | '''КЕРТИ́НА''', и, ''КЕРТИ́ЦЯ'', і, ж., діал. Кріт. * У порівн. Ховаючися тут по ярах, тут виринаючи, мов кертиці, з-під землі, .. всі поспішали до волецького ліска (Фр., VI, 1951, 148). | + | '''КЕРТИ́НА''', и, '''КЕРТИ́ЦЯ''', і, ж., діал. Кріт. * У порівн. Ховаючися тут по ярах, тут виринаючи, мов кертиці, з-під землі, .. всі поспішали до волецького ліска (Фр., VI, 1951, 148). |
'''КРІТ''', крота́, ч. Невеликий комахоїдний ссавець, що живе під землею; цінний своїм хутром. Байдуже кротові, що поверх його.. нори привітно сяє ясне сонечко (Мирний, IV, 1955, 295); Кріт риє під землею дуже довгі проходи, такі собі підземні дороги (Коп., Як вони.., 1961, 30); * Образно. — Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 354); * У порівн. — Живемо, як кроти, риючись у землі, і байдуже нам, що світить сонце (Коцюб., І, 1955, 299). | '''КРІТ''', крота́, ч. Невеликий комахоїдний ссавець, що живе під землею; цінний своїм хутром. Байдуже кротові, що поверх його.. нори привітно сяє ясне сонечко (Мирний, IV, 1955, 295); Кріт риє під землею дуже довгі проходи, такі собі підземні дороги (Коп., Як вони.., 1961, 30); * Образно. — Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 354); * У порівн. — Живемо, як кроти, риючись у землі, і байдуже нам, що світить сонце (Коцюб., І, 1955, 299). | ||
Версія за 16:51, 15 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
КЕРТИ́НА, и, КЕРТИ́ЦЯ, і, ж., діал. Кріт. * У порівн. Ховаючися тут по ярах, тут виринаючи, мов кертиці, з-під землі, .. всі поспішали до волецького ліска (Фр., VI, 1951, 148).
КРІТ, крота́, ч. Невеликий комахоїдний ссавець, що живе під землею; цінний своїм хутром. Байдуже кротові, що поверх його.. нори привітно сяє ясне сонечко (Мирний, IV, 1955, 295); Кріт риє під землею дуже довгі проходи, такі собі підземні дороги (Коп., Як вони.., 1961, 30); * Образно. — Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 354); * У порівн. — Живемо, як кроти, риючись у землі, і байдуже нам, що світить сонце (Коцюб., І, 1955, 299).
Ілюстрації
|
|
|
|
