Відмінності між версіями «Дзеленькати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м |
|||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dzelenchannya1.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 11:47, 15 жовтня 2018
Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Угор. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають. Камен. у.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах
ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що дзеленчати. Дзвони дзеленькали, а великий дзвін хрипів, неначе стара розбита сковорода (Нечуй-Левицький, III, 1956, 193); Коні.. дзеленькали вудилами (Петро Панч, Вибр., 1947, 376).
Ілюстрації
|
|
|
|
