Відмінності між версіями «Охічно»
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
Український тлумачний словник. | Український тлумачний словник. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: https://st2.depositphotos.com/7236696/10488/v/950/depositphotos_104888436-stock-illustration-positive-motivating-card-illustration-of..PNG|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| v31YDuDlXNo}} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | |||
| + | ===[адреса посилання]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
[[Категорія:Ох]] | [[Категорія:Ох]] | ||
Версія за 00:56, 15 жовтня 2018
Сучасні словники
Охічно (охоче, охітно) - Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОХІТНО, присл. до охітний - Доктор охітно і без церемонії ввійшов за перегородку (Іван Франко, II, 1950, 324); Сидить жінка на возі, ріже на шматочки буряка й подав корові, яка охітніше тягнеться мордою до теляти, що лежить тут же на возі (Юрій Яновський, II, 1954, 181).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 821.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Охічно присл. - охітно, охоче. (Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла) . Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (Сам., І, 1958, 191); На село французки не дуж-то охочі виїздити (Л. Укр., III, 1952, 645); //у знач. ім. охочий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось. Ні Хоми, ні Гущі не було. Вони десь щезли. Підпара найшов охочих і послав їх шукати (Коцюб., II, 1955, 104); Охочих послухати завжди було багато, і навіть Микита іноді наставляв довгі вуха (Козл., Ю. Крук, 1957, 361); // Який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу; добровільний. Від охочого труда усміхається в нас кождеє віконце (Тич., І, 1957, 275).
2. до чого і з інфін. Який має особливу схильність до чогось, дуже любить що-небудь. [Кармелюк:] А паненка [панянка], видно, охоча до танку? (Вас., III, 1960, 188); І ми, в дитинстві до казок охочі, Сміялися і плакали не раз (Дмит., Книга боротьби, 1939, 27); // у знач. ім. охочий, чого, ч. Аматор, любитель чого-небудь. Я про охочих до мандрівки Давно сказать хотів: Хто дома зледащів, Тому не жаль домівки (Гл., Вибр., 1957, 94).
3. у знач. ім. охочий, чого, ч. Те саме, що доброволець. Вернидуб бере десять чоловік з левенців та тридцять з охочих... (Стар., Облога.., 1961, 32); В бліндаж зібрались охочі з одного батальйону (Ле, Мої листи, 1945, 96).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Охічно нар. = Охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 79.
Іноземні словники
Willingly Readily
Словари и энциклопедии на Академике
Охітно (охоче) - присл. З охотою, з великим бажанням, задоволенням.
Український тлумачний словник.
Ілюстрації
| x140px | 
|
|
