Відмінності між версіями «Охічно»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
−
Охічно (охітно, охоче) - присл. З охотою, з великим бажанням, задоволенням.
 
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
−
ОХІТНО, діал. Присл. до охітний. Доктор охітно і без церемонії ввійшов за перегородку (Іван Франко, II, 1950, 324); Сидить жінка на возі, ріже на шматочки буряка й подав корові, яка охітніше тягнеться мордою до теляти, що лежить тут же на возі (Юрій Яновський, II, 1954, 181).
+
. ОХІТНО, діал. Присл. до охітний. Доктор охітно і без церемонії ввійшов за перегородку (Іван Франко, II, 1950, 324); Сидить жінка на возі, ріже на шматочки буряка й подав корові, яка охітніше тягнеться мордою до теляти, що лежить тут же на возі (Юрій Яновський, II, 1954, 181).
  
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 821.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 821.
 
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
−
Охічно присл. = охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла. Шух. І. 225.
+
Охічно нар. = охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла. Шух. І. 225.
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
−
Охічно присл. = Охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла. Шух. І. 225.
+
Охічно нар. = Охітно, охоче. (Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла) Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (Сам., І, 1958, 191); На село французки не дуж-то охочі виїздити (Л. Укр., III, 1952, 645); // у знач. ім. охочий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось. Ні Хоми, ні Гущі не було. Вони десь щезли. Підпара найшов охочих і послав їх шукати (Коцюб., II, 1955, 104); Охочих послухати завжди було багато, і навіть Микита іноді наставляв довгі вуха (Козл., Ю. Крук, 1957, 361); // Який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу; добровільний. Від охочого труда усміхається в нас кождеє віконце (Тич., І, 1957, 275).
 +
 
 +
2. до чого і з інфін. Який має особливу схильність до чогось, дуже любить що-небудь. [Кармелюк:] А паненка [панянка], видно, охоча до танку? (Вас., III, 1960, 188); І ми, в дитинстві до казок охочі, Сміялися і плакали не раз (Дмит., Книга боротьби, 1939, 27); // у знач. ім. охочий, чого, ч. Аматор, любитель чого-небудь. Я про охочих до мандрівки Давно сказать хотів: Хто дома зледащів, Тому не жаль домівки (Гл., Вибр., 1957, 94).
 +
 
 +
3. у знач. ім. охочий, чого, ч. Те саме, що доброволець. Вернидуб бере десять чоловік з левенців та тридцять з охочих... (Стар., Облога.., 1961, 32); В бліндаж зібрались охочі з одного батальйону (Ле, Мої листи, 1945, 96).
  
 
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 79.
 
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 79.
 
==Іноземні словники==
 
==Іноземні словники==
−
Willingly,
+
Willingly
 
Readily
 
Readily
 
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
−
Охітно (охоче) - присл. З охотою, з великим бажанням, задоволенням.
+
Охітно (охоче) - присл. З охотою, з великим бажанням, задоволенням …
  
 
Український тлумачний словник
 
Український тлумачний словник
Рядок 22: Рядок 25:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: https://st2.depositphotos.com/7236696/10488/v/950/depositphotos_104888436-stock-illustration-positive-motivating-card-illustration-of.jpg.PNG|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: https://st2.depositphotos.com/7236696/10488/v/950/depositphotos_104888436-stock-illustration-positive-motivating-card-illustration-of.jpg.PNG|x140px]]
 +
  
 
[[Категорія:Ох]]
 
[[Категорія:Ох]]

Версія за 00:44, 15 жовтня 2018

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ОХІТНО, діал. Присл. до охітний. Доктор охітно і без церемонії ввійшов за перегородку (Іван Франко, II, 1950, 324); Сидить жінка на возі, ріже на шматочки буряка й подав корові, яка охітніше тягнеться мордою до теляти, що лежить тут же на возі (Юрій Яновський, II, 1954, 181).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 821.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Охічно нар. = охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла. Шух. І. 225.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Охічно нар. = Охітно, охоче. (Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла) Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (Сам., І, 1958, 191); На село французки не дуж-то охочі виїздити (Л. Укр., III, 1952, 645); // у знач. ім. охочий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось. Ні Хоми, ні Гущі не було. Вони десь щезли. Підпара найшов охочих і послав їх шукати (Коцюб., II, 1955, 104); Охочих послухати завжди було багато, і навіть Микита іноді наставляв довгі вуха (Козл., Ю. Крук, 1957, 361); // Який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу; добровільний. Від охочого труда усміхається в нас кождеє віконце (Тич., І, 1957, 275).

2. до чого і з інфін. Який має особливу схильність до чогось, дуже любить що-небудь. [Кармелюк:] А паненка [панянка], видно, охоча до танку? (Вас., III, 1960, 188); І ми, в дитинстві до казок охочі, Сміялися і плакали не раз (Дмит., Книга боротьби, 1939, 27); // у знач. ім. охочий, чого, ч. Аматор, любитель чого-небудь. Я про охочих до мандрівки Давно сказать хотів: Хто дома зледащів, Тому не жаль домівки (Гл., Вибр., 1957, 94).

3. у знач. ім. охочий, чого, ч. Те саме, що доброволець. Вернидуб бере десять чоловік з левенців та тридцять з охочих... (Стар., Облога.., 1961, 32); В бліндаж зібрались охочі з одного батальйону (Ле, Мої листи, 1945, 96).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 79.

Іноземні словники

Willingly Readily

Словари и энциклопедии на Академике

Охітно (охоче) - присл. З охотою, з великим бажанням, задоволенням …

Український тлумачний словник

Ілюстрації

x140px
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Охічно&oldid=212029