Відмінності між версіями «Рольник»
(Створена сторінка: '''Рольни́к, -ка́, '''''м. ''= '''Рільник. '''''Вже був з його добрий погонич або й рільник. ''Чуб. І. 15...) |
(→Джерела та література) |
||
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рольни́к, -ка́, '''''м. ''= '''Рільник. '''''Вже був з його добрий погонич або й рільник. ''Чуб. І. 154. | '''Рольни́к, -ка́, '''''м. ''= '''Рільник. '''''Вже був з його добрий погонич або й рільник. ''Чуб. І. 154. | ||
[[Категорія:Ро]] | [[Категорія:Ро]] | ||
+ | ==Словник української мови в 11 т.== | ||
+ | '''РІЛЬНИ́К''', а́, ч. | ||
+ | |||
+ | 1. Той, хто займається рільництвом; землероб. Благословенна праця рільника, Що оре цілину в ясній надії. Пшеницю від полови він одвіє, Як жнив кінчиться радість нелегка (Рильський, Зим. записи, 1964, 48); Він виходить у степ з бороною, На ріллі розбиває грудки. Під залізним дощем, під війною Мусять сіяти хліб рільники (Мас., Сорок.., 1957, 365); На суботники по освоєнню заболоченої землі сходилися лісоводи і садоводи артілі, рільники і механізатори (Вол., Місячне срібло, 1961, 307). | ||
+ | |||
+ | 2. Керівник польових робіт у колгоспі. Наближалось якесь побутове свято. Заступник голови, він же рільник артілі, приурочив до нього вихідний день (Вол., Самоцвіти, 1952, 183); Першим на зборах виступив рільник артілі (Рад. Укр., 24.ІХ 1950, 1). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зем1.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зем2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зем3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|fbzGvvnNG7o}} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Див.також== | ||
+ | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE] | ||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | 1.Станко В.Н. та ін. Історія первісного суспільства: Підручник.-К.:Либідь,1999.-240 с. | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 12:08, 10 жовтня 2018
Рольни́к, -ка́, м. = Рільник. Вже був з його добрий погонич або й рільник. Чуб. І. 154.
Зміст
Словник української мови в 11 т.
РІЛЬНИ́К, а́, ч.
1. Той, хто займається рільництвом; землероб. Благословенна праця рільника, Що оре цілину в ясній надії. Пшеницю від полови він одвіє, Як жнив кінчиться радість нелегка (Рильський, Зим. записи, 1964, 48); Він виходить у степ з бороною, На ріллі розбиває грудки. Під залізним дощем, під війною Мусять сіяти хліб рільники (Мас., Сорок.., 1957, 365); На суботники по освоєнню заболоченої землі сходилися лісоводи і садоводи артілі, рільники і механізатори (Вол., Місячне срібло, 1961, 307).
2. Керівник польових робіт у колгоспі. Наближалось якесь побутове свято. Заступник голови, він же рільник артілі, приурочив до нього вихідний день (Вол., Самоцвіти, 1952, 183); Першим на зборах виступив рільник артілі (Рад. Укр., 24.ІХ 1950, 1).
Ілюстрації
Медіа
Див.також
Джерела та література
1.Станко В.Н. та ін. Історія первісного суспільства: Підручник.-К.:Либідь,1999.-240 с.