Відмінності між версіями «Щедрак»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:25182792.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:25182792.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:photo.33872.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:912a32cd9aa6f06bd196e42b7b7e07a859798012.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Borova_kolyadnuku_na_rizdvo_05.JPG|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 23:12, 9 жовтня 2018
Щедрак, -ка, м. = Щедрівник. Вх. Лем. 487.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЩЕДРІ́ВНИК, а, чол. Той, хто ходить щедрувати, щедрує. — Оце так щедрівка, — схопився із-за столу зраділий Гайдим і вискочив з хати.
Додаткові словники
Словник української мови: в 11 тт.
ЩЕДРІ́ВНИК, а, ч. Той, хто ходить щедрувати, щедрує. — Ну, дай нам покій! Оце ж пак заходимось ходить по хатах з жартами, неначе колядники або якісь щедрівники