Відмінності між версіями «Блідий»
(Створена сторінка: '''Блідий, -а, -е.''' Блѣдный. МВ. II. 12, 25. ''Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то ли...) |
(→Сучасні словники) |
||
(не показані 5 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Бл]] | [[Категорія:Бл]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | БЛІДИ́Й, а, е. | ||
+ | |||
+ | 1. Без рум'янця; позбавлений природного кольору (про обличчя). Біда — як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка — як калина (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 122); Блідий, він ще дужче поблід і опустив на груди свою важку голову (Панас Мирний, I, 1954, 320); Дівчинка була захекана, бліда від хвилювання (Олесь Донченко, V, 1957, 499). | ||
+ | |||
+ | 2. Неяскравий, слабо забарвлений. Світало. На блідому небі ясно горіла зірниця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 341); | ||
+ | // Який слабо світиться, дає слабке світло. Місяць блідий крізь туман прозира (Іван Франко, XIII, 1954, 173); Вгорі.., бліда при денному світлі, горіла велика електролампа (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 51). | ||
+ | |||
+ | 3. перен. Невиразний, недосконалий. Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде і не може змалювати розкішного гірського образу в Кузьмі-Дем'яні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 142); Мені одно.. потрібно,.. Щоб річ, що я накреслив, виткав, Горіла, діяла, жила, Щоб не була блідим відбитком Чужого світла і тепла (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 66). | ||
+ | |||
+ | 4. Уживається як складова частина різних ботанічних та інших назв-термінів. Бліда поганка; Бліда неміч. | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 201. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zagrucka.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
Поточна версія на 19:46, 4 жовтня 2018
Блідий, -а, -е. Блѣдный. МВ. II. 12, 25. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Посл. Канев. у. Ум. Бліденький, блідесенький.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БЛІДИ́Й, а, е.
1. Без рум'янця; позбавлений природного кольору (про обличчя). Біда — як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка — як калина (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 122); Блідий, він ще дужче поблід і опустив на груди свою важку голову (Панас Мирний, I, 1954, 320); Дівчинка була захекана, бліда від хвилювання (Олесь Донченко, V, 1957, 499).
2. Неяскравий, слабо забарвлений. Світало. На блідому небі ясно горіла зірниця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 341); // Який слабо світиться, дає слабке світло. Місяць блідий крізь туман прозира (Іван Франко, XIII, 1954, 173); Вгорі.., бліда при денному світлі, горіла велика електролампа (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 51).
3. перен. Невиразний, недосконалий. Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде і не може змалювати розкішного гірського образу в Кузьмі-Дем'яні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 142); Мені одно.. потрібно,.. Щоб річ, що я накреслив, виткав, Горіла, діяла, жила, Щоб не була блідим відбитком Чужого світла і тепла (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 66).
4. Уживається як складова частина різних ботанічних та інших назв-термінів. Бліда поганка; Бліда неміч.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 201.