Відмінності між версіями «Шиналь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Див. також)
(Медіа)
 
(не показані 25 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Ши]]
 
[[Категорія:Ши]]
  
==Словник української мови в 11 томах==
+
'''ГВІЗДО́К''', дка, ч. Зменш. до гвоздь ''1. Поскупивсь ти [пан] цяцьки Прислать на свитину, — Присилай же гвіздки Забить домовину! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 156); Шинелі, не вміщаючись на гвіздках, лежать просто на підвіконнях (Гончар, Таврія.., 1957, 678); * У порівн. Сказав, як гвіздком прибив (Номис, 1864, № 12909).''
+
==Словник української мови: в 11 томах==
==Знаки уераїнської етнокультури==
+
'''ГВОЗДЬ''', я, чол., рідко.
гвіздо́к = цвях — загострений ме­талевий (рідше дерев’яний) стри­жень для кріплення (звичайно з шапинкою на тупому кінці); сим­вол страстей Господніх, оскіль­ки, розпинаючи Христа, забива­ли в руки і ноги цвяхи; про кіль­кість цвяхів для розп’яття були різні думки три чи чотири; у деяких народних оповіданнях фігурує два (їх замовляли цига­нові), чотири (циган стільки са­ме зробив, а хотів ще й п’ятого); за це Христос прокляв його, то­му цигани відтоді й кочують по світу; за іншим оповіданням, цвяхи (чотири) було замовлено ко­валеві, а він вкинув одного у воду чи сховав під язик; за це коваль­ська справа є благословенною; приповідка: «Цвяхи красти, то не гріх».
+
 
 +
1. Те саме, що цвях. ''Він [цар] велів зробити чотири дерев'яні скриньки: дві окувати золотом.. і потім забити їх золотими гвоздями (Іван Франко, IV, 1950, 138);  * Образно. — Але мій Сава, скажу тобі, гвоздь. Бери молоток і бий — не зігнеться (Олесь Донченко, I, 1956, 378);  * У порівняннях. Зосталось таке в його переконання що кожнісінька Іжінка і дівчина] вдив ллється у сім аж дзеркальців, — і зосталося те переконання немов гвоздем вбите (Марко Вовчок, I, 1955, 353).''
 +
 
 +
2. перен., розм. Найголовніше, суть. ''Ми повинні вводити в установи членами невеликих колегій, помічниками окремих завідуючих або комісарами достатнє число практично досвідчених і безумовно відданих робітників і селян. В цьому гвоздь! (Ленін, 30, 1951, 221).''
 +
 
 +
'''ГВІЗДО́К''', дка, чол. Зменш. до гвоздь ''1. Поскупивсь ти [пан] цяцьки Прислать на свитину, — Присилай же гвіздки Забить домовину! (Гулак-Артемовський. Байки.., 1958, 156); Шинелі, не вміщаючись на гвіздках, лежать просто на підвіконнях (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 678); * У порівняннях. Сказав, як гвіздком прибив (Номис, 1864, № 12909).''
 +
 
 +
 
 +
'''ЦВЯХ''', а, чол. Металевий або дерев'яний загострений стержень, який використовується для прикріплення, скріплення частин чого-небудь або для підвішування чогось. ''Іван.. стояв унизу і перед собою бачив лише широку підошву, прострочену в два ряди мідними цвяхами (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 29); Мовчки простяг він руку і зняв з цвяха чоботи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 85); * Образно. [Кассандра:] Її [Мойри] правиця і важка й тверда, вона кує з народів зброю світа [світу], а я і ти ми тільки цвяхи в зброї (Леся Українка, II, 1951, 301); * У порівняннях. Роман довго порпається в кишені, намацує там металеву маслянисту протирку і, обернувшись до стіни, неквапом щось шкребе на ній протиркою, наче цвяхом (Олесь Гончар, III, 1959, 154); Брат говорив повільно, проникливо. Кожне слово було важким і, ніби цвях, встрягало в мозок (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 31); Йому уп'явся цвяхом у серце сумнів: а що коли й у Вовчій Горі жде його отакий прийом? (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 311).''
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 11: Рядок 19:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gvozdi1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gvozdi1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gvozdi2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gvozdi5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
 
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
{{#ev:youtube|ua_AcZNw6TE}}
+
{{#ev:youtube|be/r-qOgm1sLP0}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B2%D1%8F%D1%85]
 
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B2%D1%8F%D1%85]
 +
*[http://travel-in-time.org/uk/istoriya-vinahodiv/istoriya-tsvyahiv/]
 +
*[http://radka.in.ua/rukodillya/string-art-kartini-z-cviahiv-i-nitok.html]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 14:13, 4 жовтня 2018

Шиналь, -ля, м. Гвоздь для прибиваній шины, къ колесу.


Словник української мови: в 11 томах

ГВОЗДЬ, я, чол., рідко.

1. Те саме, що цвях. Він [цар] велів зробити чотири дерев'яні скриньки: дві окувати золотом.. і потім забити їх золотими гвоздями (Іван Франко, IV, 1950, 138); * Образно. — Але мій Сава, скажу тобі, гвоздь. Бери молоток і бий — не зігнеться (Олесь Донченко, I, 1956, 378); * У порівняннях. Зосталось таке в його переконання що кожнісінька Іжінка і дівчина] вдив ллється у сім аж дзеркальців, — і зосталося те переконання немов гвоздем вбите (Марко Вовчок, I, 1955, 353).

2. перен., розм. Найголовніше, суть. Ми повинні вводити в установи членами невеликих колегій, помічниками окремих завідуючих або комісарами достатнє число практично досвідчених і безумовно відданих робітників і селян. В цьому гвоздь! (Ленін, 30, 1951, 221).

ГВІЗДО́К, дка, чол. Зменш. до гвоздь 1. Поскупивсь ти [пан] цяцьки Прислать на свитину, — Присилай же гвіздки Забить домовину! (Гулак-Артемовський. Байки.., 1958, 156); Шинелі, не вміщаючись на гвіздках, лежать просто на підвіконнях (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 678); * У порівняннях. Сказав, як гвіздком прибив (Номис, 1864, № 12909).


ЦВЯХ, а, чол. Металевий або дерев'яний загострений стержень, який використовується для прикріплення, скріплення частин чого-небудь або для підвішування чогось. Іван.. стояв унизу і перед собою бачив лише широку підошву, прострочену в два ряди мідними цвяхами (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 29); Мовчки простяг він руку і зняв з цвяха чоботи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 85); * Образно. [Кассандра:] Її [Мойри] правиця і важка й тверда, вона кує з народів зброю світа [світу], а я і ти — ми тільки цвяхи в зброї (Леся Українка, II, 1951, 301); * У порівняннях. Роман довго порпається в кишені, намацує там металеву маслянисту протирку і, обернувшись до стіни, неквапом щось шкребе на ній протиркою, наче цвяхом (Олесь Гончар, III, 1959, 154); Брат говорив повільно, проникливо. Кожне слово було важким і, ніби цвях, встрягало в мозок (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 31); Йому уп'явся цвяхом у серце сумнів: а що коли й у Вовчій Горі жде його отакий прийом? (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 311).

Ілюстрації

Gvozdi1.jpg Gvozdi2.jpg Gvozdi5.jpg

Медіа

В тег EmbedVideo введен неверный id "be/r-qOgm1sLP0" видео для сервиса "youtube".

Див. також

Джерела та література

Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с.

Зовнішні посилання