Відмінності між версіями «Пундик»
(Створена сторінка: '''Пундик, -ка, '''''м. ''Родъ пирожнаго. Котл. Слов. 24. Кушанье: слои тѣста, переложенные поджар...) |
(→Медіа) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пундик, -ка, '''''м. ''Родъ пирожнаго. Котл. Слов. 24. Кушанье: слои тѣста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслѣ лукомъ и испеченные. Маркев. 158. | '''Пундик, -ка, '''''м. ''Родъ пирожнаго. Котл. Слов. 24. Кушанье: слои тѣста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслѣ лукомъ и испеченные. Маркев. 158. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ПУНДИК, а, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Рід печива або пиріжків. Латин по царському звичаю Енею дари одрядив: .. Горіхів київських смажених, Полтавських пундиків пряжених I гусячих п'ять кіп яєць (Іван Котляревський, I, 1952, 174); Бабуся поставила на стіл пахучі рожеві пундики, що аж кипіли в маслі (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 91). | ||
| + | |||
| + | 2. перев. мн., розм. Смачна їжа, ласощі. — Ото великі пани понаїздили в Вільшаницю! Як забагатієте, тоді будете їсти пундики (Нечуй-Левицький, III, 1956, 199); — Іди, іди та постав нам мерщій на стіл усе, що є! — гукав Бульба услід жінці. — Нам не треба пампушок, медяників.. та всяких там пундиків! (Олександр Довженко, I, 1958, 219). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 388. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pundyk.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pundyk2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pundyk3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pundyk4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|nOL2p_eF5ck}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B8 | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Пу]] | [[Категорія:Пу]] | ||
Поточна версія на 18:05, 2 жовтня 2018
Пундик, -ка, м. Родъ пирожнаго. Котл. Слов. 24. Кушанье: слои тѣста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслѣ лукомъ и испеченные. Маркев. 158.
Зміст
Сучасні словники
ПУНДИК, а, чол.
1. Рід печива або пиріжків. Латин по царському звичаю Енею дари одрядив: .. Горіхів київських смажених, Полтавських пундиків пряжених I гусячих п'ять кіп яєць (Іван Котляревський, I, 1952, 174); Бабуся поставила на стіл пахучі рожеві пундики, що аж кипіли в маслі (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 91).
2. перев. мн., розм. Смачна їжа, ласощі. — Ото великі пани понаїздили в Вільшаницю! Як забагатієте, тоді будете їсти пундики (Нечуй-Левицький, III, 1956, 199); — Іди, іди та постав нам мерщій на стіл усе, що є! — гукав Бульба услід жінці. — Нам не треба пампушок, медяників.. та всяких там пундиків! (Олександр Довженко, I, 1958, 219).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 388.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B8
