Відмінності між версіями «Футькало»
(Створена сторінка: '''Футькало, -ла, '''''с. ''Вспыльчивый человѣкъ. Фр. (Желех.). Категорія:Фу) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Футькало, -ла, '''''с. ''Вспыльчивый человѣкъ. Фр. (Желех.). | '''Футькало, -ла, '''''с. ''Вспыльчивый человѣкъ. Фр. (Желех.). | ||
[[Категорія:Фу]] | [[Категорія:Фу]] | ||
+ | |||
+ | 2. перен. Який запалює, збуджує, викликає хвилювання, дає натхнення. Друкарську машинку і папір роздобув синові батько, а сестра друкувала на ній братові запальні відозви (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 68); Несподіваною була перша запальна промова колгоспника (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 172); Тарас враз згадав пісні Міцкевича і запальні слова на клаптику паперу (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 66); Він мрію в собі затаїв запальну Про подвиги бою (Леонід Первомайський, II, 1958, 310); | ||
+ | // Який захоплює, приваблює чим-небудь; захоплюючий. Запальна штука — спорт. Вона захоплює і малого, і старого, і немічного (Остап Вишня, I, 1956, 401); Чимало я знав історій Веселих і запальних, Що серце моє пломеніло І часто билося в них (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 55). | ||
+ | 3. перен. Сповнений завзяття, енергії; палкий. Як вабить пристань запальних малят, Романтиків у трусиках і майках! (Максим Рильський, III, 1961, 111); Тільки на роботі він був таким же непосидячим і запальним, як завжди (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 63); Старшина мінометної роти.. кидався вліво і вправо, рішучий, рвучкий, запальний (Олесь Гончар, I, 1954, 61); | ||
+ | // Який із захопленням, гаряче віддається якій-небудь справі; пристрасний. Товариш теж був агрономом, Ще й книголюбом запальним (Максим Рильський, II, 1946, 107); | ||
+ | // Який бурхливо реагує на все; невитриманий, гарячкуватий (про людину та її характер). Вони знали добре Параску, її гарячу, запальну натуру, її гордовитий норов (Панас Мирний, IV, 1955, 104); Вдачі брати були різної: Юрій — поміркований та обережний, Леонід — нестримний та запальний (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 221); — Коля Круглов — сталевар хороший. Тільки запальний (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 127). | ||
+ | 4. перен. Який проходить, відбувається із завзяттям, запекло, напружено. Гра [в кохання] йде своєю чергою, жорстока, болюча і запальна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 264); З приводу третього питання розгорнулось довге й запальне обговорення (Іван Микитенко, II, 1957, 526); Іван Кіндратович крокував мовчки, слухаючи, як мирна, спокійна розмова обертається на гарячу й запальну (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 26); Кадри зникали за кадрами, не залишивши ніякого спогаду, лише загальне, враження запальної й упертої боротьби невеличкого загону захоплювало стороннього глядача (Микола Трублаїні, I, 1955, 76). | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Версія за 22:17, 27 листопада 2017
Футькало, -ла, с. Вспыльчивый человѣкъ. Фр. (Желех.).
2. перен. Який запалює, збуджує, викликає хвилювання, дає натхнення. Друкарську машинку і папір роздобув синові батько, а сестра друкувала на ній братові запальні відозви (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 68); Несподіваною була перша запальна промова колгоспника (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 172); Тарас враз згадав пісні Міцкевича і запальні слова на клаптику паперу (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 66); Він мрію в собі затаїв запальну Про подвиги бою (Леонід Первомайський, II, 1958, 310); // Який захоплює, приваблює чим-небудь; захоплюючий. Запальна штука — спорт. Вона захоплює і малого, і старого, і немічного (Остап Вишня, I, 1956, 401); Чимало я знав історій Веселих і запальних, Що серце моє пломеніло І часто билося в них (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 55). 3. перен. Сповнений завзяття, енергії; палкий. Як вабить пристань запальних малят, Романтиків у трусиках і майках! (Максим Рильський, III, 1961, 111); Тільки на роботі він був таким же непосидячим і запальним, як завжди (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 63); Старшина мінометної роти.. кидався вліво і вправо, рішучий, рвучкий, запальний (Олесь Гончар, I, 1954, 61); // Який із захопленням, гаряче віддається якій-небудь справі; пристрасний. Товариш теж був агрономом, Ще й книголюбом запальним (Максим Рильський, II, 1946, 107); // Який бурхливо реагує на все; невитриманий, гарячкуватий (про людину та її характер). Вони знали добре Параску, її гарячу, запальну натуру, її гордовитий норов (Панас Мирний, IV, 1955, 104); Вдачі брати були різної: Юрій — поміркований та обережний, Леонід — нестримний та запальний (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 221); — Коля Круглов — сталевар хороший. Тільки запальний (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 127). 4. перен. Який проходить, відбувається із завзяттям, запекло, напружено. Гра [в кохання] йде своєю чергою, жорстока, болюча і запальна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 264); З приводу третього питання розгорнулось довге й запальне обговорення (Іван Микитенко, II, 1957, 526); Іван Кіндратович крокував мовчки, слухаючи, як мирна, спокійна розмова обертається на гарячу й запальну (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 26); Кадри зникали за кадрами, не залишивши ніякого спогаду, лише загальне, враження запальної й упертої боротьби невеличкого загону захоплювало стороннього глядача (Микола Трублаїні, I, 1955, 76).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках