Відмінності між версіями «Нехіть»
(Створена сторінка: '''Нехіть, -хоти, '''''ж. ''Нежеланіе, неохота. ''Він з нехіттю це робить. '' Категорія:Не) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Нехіть, -хоти, '''''ж. ''Нежеланіе, неохота. ''Він з нехіттю це робить. '' | '''Нехіть, -хоти, '''''ж. ''Нежеланіе, неохота. ''Він з нехіттю це робить. '' | ||
[[Категорія:Не]] | [[Категорія:Не]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''НЕ́ХІТЬ''', хоті, жін. Небажання робити що-небудь. — Ти старомодна аристократка моя, — закинув я жартом, зачувши її нехіть до подорожі (Ольга Кобилянська, III, 1956, 291); З пошани до Оріховського, перемагаючи в собі нехіть, Ларка вилізла на горище й дістала звідтіль брошуру (Ірина Вільде, Попнол. діти, 1960, 397); | ||
+ | // Неприязнь до кого-, чого-небудь. В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки, нехіть до своєї хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 26); [Кай Летіцій:] Та... я вже не вперше у тебе помічаю тую нехіть до цезаря (Леся Українка, II, 1951, 363); | ||
+ | // у знач. присл., розм. З неохотою. Шура нехіть присіла на краєчок лавки, нервово мнучи в руках край хвартуха (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 268). | ||
+ | |||
+ | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 401.'' | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nehit.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nehit2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nehit3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/nekhitj | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 10:29, 27 листопада 2017
Нехіть, -хоти, ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить.
Зміст
Сучасні словники
НЕ́ХІТЬ, хоті, жін. Небажання робити що-небудь. — Ти старомодна аристократка моя, — закинув я жартом, зачувши її нехіть до подорожі (Ольга Кобилянська, III, 1956, 291); З пошани до Оріховського, перемагаючи в собі нехіть, Ларка вилізла на горище й дістала звідтіль брошуру (Ірина Вільде, Попнол. діти, 1960, 397); // Неприязнь до кого-, чого-небудь. В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки, нехіть до своєї хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 26); [Кай Летіцій:] Та... я вже не вперше у тебе помічаю тую нехіть до цезаря (Леся Українка, II, 1951, 363); // у знач. присл., розм. З неохотою. Шура нехіть присіла на краєчок лавки, нервово мнучи в руках край хвартуха (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 268).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 401.