Відмінності між версіями «Вабно»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Вабно, '''''нар. ''Привлекательно, прелестно. Категорія:Ва)
 
(Джерела та література)
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Вабно, '''''нар. ''Привлекательно, прелестно.
 
  
[[Категорія:Ва]]
+
<big>'''Вабно''' нар. Привлекательно, прелестно.</big><big>
 +
==Сучасні словники==
 +
'''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 273.'''<br />
 +
ВА́БНО. Присл. до ва́бни́й.<br />
 +
'''ПРЕКРА́СНО.'''<br />
 +
1. Присл. до прекра́сний. <br />
 +
* Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Кобр., Вибр., 1954, 89);<br />
 +
* Читала Ніна прекрасно (Донч., V, 1957, 374); <br />
 +
* Книжка видана прекрасно, на дорогому гарному папері (Коцюб., III, 1956, 25);<br />
 +
* — Справді, місяць якогось дивного димчасто-апельсинового відтінку, — докинув Поспєлов. — Та ви самі побачите, це прекрасно передав Тарас Григорович у своїй картині «Схід місяця» (Тулуб, В степу.., 1964, 408);<br />
 +
* Шевченко гаряче любив і прекрасно знав творчість Пушкіна, Грибоєдова, Лермонтова (Рильський, III, 1956, 22);<br />
 +
* Будинок стоїть на розі людної вулиці й прекрасно резонує звуки (Ю. Янов., II, 1958, 15);<br />
 +
* — Троє людей.. почували себе прекрасно (Ю. Янов., II, 1958. 133).<br />
 +
2. у знач. присудк. сл. Дуже добре, красиво, приємно, досконало (при висловленні почуття повного задоволення від чого-небудь, схвалення чогось).<br />
 +
* Єднала [пташка] небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. Це було прекрасно (Коцюб., II, 1955, 231);<br />
 +
* Стрілами шугали ластівки, і взагалі було прекрасно (Донч., VI, 1957, 40);<br />
 +
* [Студент:] Пане Мічурін, те, що ви сказали — прекрасно! (Довж., І, 1958, 429).<br />
 +
3. у знач. виг. Уживається при висловленні захвату, повного схвалення. <br />
 +
* Мій запас вигуків захвату трудно збільшити. Чудово, прекрасно, чарівно, дивно, гарно, дивовижно! (Мас., Роман.., 1970, 139).<br />
 +
4. Уживається як частка при схваленні, ствердженні чого-небудь. <br />
 +
* [Наташа:] Ми поклялися один одному піти з вашого саду професорами. [Мічурін:] Прекрасно! Обов’язково! (Довж., І, 1958, 482).<br />
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
<gallery>
 +
Файл:1469830923.jpg|
 +
Файл:leto-pole-pshenica-devochka.jpg|
 +
</gallery>
 +
<gallery>
 +
Файл:33_kak-prekrasno-zhit.jpg|
 +
</gallery>
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 273.
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 10:56, 26 листопада 2017

Вабно нар. Привлекательно, прелестно.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 273.
ВА́БНО. Присл. до ва́бни́й.
ПРЕКРА́СНО.
1. Присл. до прекра́сний.

  • Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Кобр., Вибр., 1954, 89);
  • Читала Ніна прекрасно (Донч., V, 1957, 374);
  • Книжка видана прекрасно, на дорогому гарному папері (Коцюб., III, 1956, 25);
  • — Справді, місяць якогось дивного димчасто-апельсинового відтінку, — докинув Поспєлов. — Та ви самі побачите, це прекрасно передав Тарас Григорович у своїй картині «Схід місяця» (Тулуб, В степу.., 1964, 408);
  • Шевченко гаряче любив і прекрасно знав творчість Пушкіна, Грибоєдова, Лермонтова (Рильський, III, 1956, 22);
  • Будинок стоїть на розі людної вулиці й прекрасно резонує звуки (Ю. Янов., II, 1958, 15);
  • — Троє людей.. почували себе прекрасно (Ю. Янов., II, 1958. 133).

2. у знач. присудк. сл. Дуже добре, красиво, приємно, досконало (при висловленні почуття повного задоволення від чого-небудь, схвалення чогось).

  • Єднала [пташка] небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. Це було прекрасно (Коцюб., II, 1955, 231);
  • Стрілами шугали ластівки, і взагалі було прекрасно (Донч., VI, 1957, 40);
  • [Студент:] Пане Мічурін, те, що ви сказали — прекрасно! (Довж., І, 1958, 429).

3. у знач. виг. Уживається при висловленні захвату, повного схвалення.

  • Мій запас вигуків захвату трудно збільшити. Чудово, прекрасно, чарівно, дивно, гарно, дивовижно! (Мас., Роман.., 1970, 139).

4. Уживається як частка при схваленні, ствердженні чого-небудь.

  • [Наташа:] Ми поклялися один одному піти з вашого саду професорами. [Мічурін:] Прекрасно! Обов’язково! (Довж., І, 1958, 482).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 273.

Зовнішні посилання