Відмінності між версіями «Мушка»
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мушка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''муха. '''''Ой був комар оженився та з мушкою не нажився. ''Чуб. V. 1169. ''Вилетіла мушка з хати. ''Грин. III. 665. 2) Въ цвѣтѣ ткани: пятнышки, разбросанныя по фону иного цвѣта. ''Зелена байова керсетка з червоними мушками. ''Мир. ХРВ. 6. 3) Въ женской прическѣ: напущенные на виски пальца на два шириною волосы, идущіе потомъ за уши. О. 1861. Свид. XI. 29. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 24. | '''Мушка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''муха. '''''Ой був комар оженився та з мушкою не нажився. ''Чуб. V. 1169. ''Вилетіла мушка з хати. ''Грин. III. 665. 2) Въ цвѣтѣ ткани: пятнышки, разбросанныя по фону иного цвѣта. ''Зелена байова керсетка з червоними мушками. ''Мир. ХРВ. 6. 3) Въ женской прическѣ: напущенные на виски пальца на два шириною волосы, идущіе потомъ за уши. О. 1861. Свид. XI. 29. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 24. | ||
+ | |||
+ | '''Мушка, -ки, '''''ж. соб. ''Мошки. ''Мушка не дає скотині пастися. ''Зміев. у. | ||
[[Категорія:Му]] | [[Категорія:Му]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | МУШКА 1, и, жін. | ||
+ | 1. Зменш.-пестл. до муха. В хаті тишина, мушка не забринить (Ольга Кобилянська, III, 1956, 539); Вранці перші прокидалися пташки.. Потім прокинулись мушки-цокотушки (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 7); * У порівняннях. Заплуталось [село] в ниві, як в павутинні мушка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227). | ||
+ | ▲ Шпанська мушка див. шпанський. | ||
+ | 2. перен. Родимка, цяточка на обличчі. Без перебільшення можна сказати, що ця молода жінка з мушкою на верхній губі чимало доклала зусиль, щоб служба Адама Адамовича стала для нього синекурою (Олесь Донченко, VI, 1957, 520); | ||
+ | // Намальована або наклеєна чорна або червона цяточка на обличчі у вигляді родимки. За мушку індійську, що в неї на личку, Я дам Самарканд з Бухарою (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 260); Мов та пава проплива[дама].. На щоці дві мушки-цятки, На панчохах чорні п'ятки. Ну, не дама — а реклама! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 251). | ||
+ | 3. Цяточка на тканині для прикраси. Зелена баєва керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї.. золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний, I, 1949, 127). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 834. | ||
+ | Коментарі (0) | ||
+ | МУШКА 2, и, жін. Невеликий виступ на кінці дула вогнепальної зброї для прицілювання. Гвинтівка непорушно застигла в руках, і око не могло вловити найменшого тремтіння мушки (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 34); — Спокійно, приціл точно на мушку, — згадав він (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 36). | ||
+ | ♦ Брати (взяти, ловити, зловити і т. ін.) на мушку — прицілюватися в когось, щось із рушниці. Володимир бере на мушку самурая (Олександр Довженко, I, 1958, 124); — Я скинув рушницю, взяв [тигра] на мушку, тисну на гачок, а пострілу немає (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 330); Тримати на мушці кого, що: а) постійно тримати когось під прицілом, не спускати з прицілу. — А я вас на мушці тримав ось з-за цього куща, — похвалився молодий партизан (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 411); б) постійно тримати когось, щось у полі зору, постійно контролювати когось, щось, стежити за кимось, чимось. [Бондар:] На всі заставки давай, Григорію! І ти, Мар'яно, крила розправляй. Дивіться мені, бригадири-агрономи, я вас на мушці триматиму (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 34). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 834. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | МУ́ШКА1, и , ж. | ||
+ | 1. Зменш.-пестл. до му́ха. В хаті тишина, мушка не забринить (Коб., III, 1956, 539); Вранці перші прокидалися пташки.. Потім прокинулись мушки-цокотушки (їв., Вел. очі, 1956, 7); * У порівн. Заплуталось [село] в ниві, як в павутинні мушка (Коцюб., II, 1955, 227). | ||
+ | ∆ Шпа́нська му́шка див. шпа́нський. | ||
+ | 2. перен. Родимка, цяточка на обличчі. Без перебільшення можна сказати, що ця молода жінка з мушкою на верхній губі чимало доклала зусиль, щоб служба Адама Адамовича стала для нього синекурою (Донч., VI, 1957, 520); //. Намальована або наклеєна чорна або червона цяточка на обличчі у вигляді родимки. За мушку індійську, що в неї на личку, Я дам Самарканд з Бухарою(Крим., Вибр., 1965, 260); Мов та пава проплива [дама].. На щоці дві мушки-цятки. На панчохах чорні п’ятки. Ну, не дама — а реклама! (С. Ол., Вибр., 1959, 251). | ||
+ | 3. Цяточка на тканині для прикраси. Зелена баєва керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї.. золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Мирний, І, 1949, 127). | ||
+ | МУ́ШКА2, и , ж. Невеликий виступ на кінці дула вогнепальної зброї для прицілювання. Гвинтівка непорушна застигла в руках, і око не могло вловити найменшого тремтіння мушки (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 34); — Спокійно, приціл точно на мушку, — згадав він (Цюна, Три явори, 1958, 36). | ||
+ | ◊ Бра́ти (взя́ти, лови́ти, злови́ти і т. ін.) на му́шку — прицілюватися в когось, щось із рушниці. Володимир бере на мушку самурая (Довж., І, 1958, 124); — Я скинув рушницю, взяв [тигра] на мушку, тисну на гачок, а пострілу немає (Збан., Єдина, 1959, 330); Трима́ти на му́шці кого, що: а) постійно тримати когось під прицілом, не спускати з прицілу. — А я вас на мушці тримав ось з-за цього куща, — похвалився молодий партизан (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 411); б) постійно тримати когось, щось у полі зору, постійно контролювати когось, щось, стежити за кимось, чимось. [Бондар:] На всі заставки давай, Григорію! І ти, Мар’яно, крила розправляй. Дивіться мені, бригадири-агрономи, я вас на мушці триматиму (Зар., Антеї, 1961, 34). | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 834. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | |||
+ | мушка | ||
+ | Мошка, мушка. В свое время Н. В. Крушевский выдвигал учение о функции, как основу семантики. По егомнению, вытесняя друг друга, однозначные, а иногда и сходные по значению слова-дублеты или однозвучныеомонимы спасаются от гибели лишь тем, что получают новую функцию. Например, «рядом с мошка появилосьмушка, более близкое к муха, и отняло у слова мошка его первоначальную функцию — обозначать маленькуюмуху; слово мошка спаслось от гибели только тем, что стало исполнять новую функцию, а именно — обозначать совершенно другое насекомое» (Крушевский Н. В. К вопросу о гуне. Исследование в областистарославянского вокализма. Варшава, 1881, с. 17—18). | ||
+ | Это остроумное замечание, облеченное в форму широкого обобщения, еще не формулирует никакогоопределенного лингвистического закона. По-видимому, оно не отражает и не охватывает вполне дажереально-исторических смысловых отношений между словами мошка и мушка. Достаточно обратиться засправками к этимологическим словарям отдельных славянских языков (Преображенского, Фасмера и др.), ктолковым — литературным и диалектным — словарям отдельных языков, чтобы усомниться в полнойточности наблюдений Н. В. Крушевского. Однако, дифференциация основы, несомненно, содействоваласемантическому обособлению слова мошка от муха — мушка. Этому есть многочисленные примеры. | ||
+ | (Виноградов В. В. К изучению вопросов омонимии // Slawisch-deutsche Wechselbeziehungen in Sprache, Literaturund Kultur. Berlin: Verlag Academie, 1969, с. 272). | ||
+ | В. В. Виноградов. История слов, 2010 | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 19_муш.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Mushka.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Muschka-silver-butcher.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| d5nTDIsHNFI }} | ||
+ | {{#ev:youtube| oi0eTK5GZiA }} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%83%D1%85%D0%B0 муха]==== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0 мухавка]==== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | ===[https://www.youtube.com/watch?v=d5nTDIsHNFI]=== | ||
+ | ===[https://www.youtube.com/watch?v=oi0eTK5GZiA]=== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 20:58, 25 листопада 2017
Мушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ муха. Ой був комар оженився та з мушкою не нажився. Чуб. V. 1169. Вилетіла мушка з хати. Грин. III. 665. 2) Въ цвѣтѣ ткани: пятнышки, разбросанныя по фону иного цвѣта. Зелена байова керсетка з червоними мушками. Мир. ХРВ. 6. 3) Въ женской прическѣ: напущенные на виски пальца на два шириною волосы, идущіе потомъ за уши. О. 1861. Свид. XI. 29. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 24.
Мушка, -ки, ж. соб. Мошки. Мушка не дає скотині пастися. Зміев. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МУШКА 1, и, жін. 1. Зменш.-пестл. до муха. В хаті тишина, мушка не забринить (Ольга Кобилянська, III, 1956, 539); Вранці перші прокидалися пташки.. Потім прокинулись мушки-цокотушки (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 7); * У порівняннях. Заплуталось [село] в ниві, як в павутинні мушка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227). ▲ Шпанська мушка див. шпанський. 2. перен. Родимка, цяточка на обличчі. Без перебільшення можна сказати, що ця молода жінка з мушкою на верхній губі чимало доклала зусиль, щоб служба Адама Адамовича стала для нього синекурою (Олесь Донченко, VI, 1957, 520); // Намальована або наклеєна чорна або червона цяточка на обличчі у вигляді родимки. За мушку індійську, що в неї на личку, Я дам Самарканд з Бухарою (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 260); Мов та пава проплива[дама].. На щоці дві мушки-цятки, На панчохах чорні п'ятки. Ну, не дама — а реклама! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 251). 3. Цяточка на тканині для прикраси. Зелена баєва керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї.. золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний, I, 1949, 127). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 834. Коментарі (0) МУШКА 2, и, жін. Невеликий виступ на кінці дула вогнепальної зброї для прицілювання. Гвинтівка непорушно застигла в руках, і око не могло вловити найменшого тремтіння мушки (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 34); — Спокійно, приціл точно на мушку, — згадав він (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 36). ♦ Брати (взяти, ловити, зловити і т. ін.) на мушку — прицілюватися в когось, щось із рушниці. Володимир бере на мушку самурая (Олександр Довженко, I, 1958, 124); — Я скинув рушницю, взяв [тигра] на мушку, тисну на гачок, а пострілу немає (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 330); Тримати на мушці кого, що: а) постійно тримати когось під прицілом, не спускати з прицілу. — А я вас на мушці тримав ось з-за цього куща, — похвалився молодий партизан (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 411); б) постійно тримати когось, щось у полі зору, постійно контролювати когось, щось, стежити за кимось, чимось. [Бондар:] На всі заставки давай, Григорію! І ти, Мар'яно, крила розправляй. Дивіться мені, бригадири-агрономи, я вас на мушці триматиму (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 34). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 834.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
МУ́ШКА1, и , ж. 1. Зменш.-пестл. до му́ха. В хаті тишина, мушка не забринить (Коб., III, 1956, 539); Вранці перші прокидалися пташки.. Потім прокинулись мушки-цокотушки (їв., Вел. очі, 1956, 7); * У порівн. Заплуталось [село] в ниві, як в павутинні мушка (Коцюб., II, 1955, 227). ∆ Шпа́нська му́шка див. шпа́нський. 2. перен. Родимка, цяточка на обличчі. Без перебільшення можна сказати, що ця молода жінка з мушкою на верхній губі чимало доклала зусиль, щоб служба Адама Адамовича стала для нього синекурою (Донч., VI, 1957, 520); //. Намальована або наклеєна чорна або червона цяточка на обличчі у вигляді родимки. За мушку індійську, що в неї на личку, Я дам Самарканд з Бухарою(Крим., Вибр., 1965, 260); Мов та пава проплива [дама].. На щоці дві мушки-цятки. На панчохах чорні п’ятки. Ну, не дама — а реклама! (С. Ол., Вибр., 1959, 251). 3. Цяточка на тканині для прикраси. Зелена баєва керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї.. золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Мирний, І, 1949, 127). МУ́ШКА2, и , ж. Невеликий виступ на кінці дула вогнепальної зброї для прицілювання. Гвинтівка непорушна застигла в руках, і око не могло вловити найменшого тремтіння мушки (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 34); — Спокійно, приціл точно на мушку, — згадав він (Цюна, Три явори, 1958, 36). ◊ Бра́ти (взя́ти, лови́ти, злови́ти і т. ін.) на му́шку — прицілюватися в когось, щось із рушниці. Володимир бере на мушку самурая (Довж., І, 1958, 124); — Я скинув рушницю, взяв [тигра] на мушку, тисну на гачок, а пострілу немає (Збан., Єдина, 1959, 330); Трима́ти на му́шці кого, що: а) постійно тримати когось під прицілом, не спускати з прицілу. — А я вас на мушці тримав ось з-за цього куща, — похвалився молодий партизан (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 411); б) постійно тримати когось, щось у полі зору, постійно контролювати когось, щось, стежити за кимось, чимось. [Бондар:] На всі заставки давай, Григорію! І ти, Мар’яно, крила розправляй. Дивіться мені, бригадири-агрономи, я вас на мушці триматиму (Зар., Антеї, 1961, 34). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 834.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
мушка Мошка, мушка. В свое время Н. В. Крушевский выдвигал учение о функции, как основу семантики. По егомнению, вытесняя друг друга, однозначные, а иногда и сходные по значению слова-дублеты или однозвучныеомонимы спасаются от гибели лишь тем, что получают новую функцию. Например, «рядом с мошка появилосьмушка, более близкое к муха, и отняло у слова мошка его первоначальную функцию — обозначать маленькуюмуху; слово мошка спаслось от гибели только тем, что стало исполнять новую функцию, а именно — обозначать совершенно другое насекомое» (Крушевский Н. В. К вопросу о гуне. Исследование в областистарославянского вокализма. Варшава, 1881, с. 17—18). Это остроумное замечание, облеченное в форму широкого обобщения, еще не формулирует никакогоопределенного лингвистического закона. По-видимому, оно не отражает и не охватывает вполне дажереально-исторических смысловых отношений между словами мошка и мушка. Достаточно обратиться засправками к этимологическим словарям отдельных славянских языков (Преображенского, Фасмера и др.), ктолковым — литературным и диалектным — словарям отдельных языков, чтобы усомниться в полнойточности наблюдений Н. В. Крушевского. Однако, дифференциация основы, несомненно, содействоваласемантическому обособлению слова мошка от муха — мушка. Этому есть многочисленные примеры. (Виноградов В. В. К изучению вопросов омонимии // Slawisch-deutsche Wechselbeziehungen in Sprache, Literaturund Kultur. Berlin: Verlag Academie, 1969, с. 272). В. В. Виноградов. История слов, 2010