Мушка

Мушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ муха. Ой був комар оженився та з мушкою не нажився. Чуб. V. 1169. Вилетіла мушка з хати. Грин. III. 665. 2) Въ цвѣтѣ ткани: пятнышки, разбросанныя по фону иного цвѣта. Зелена байова керсетка з червоними мушками. Мир. ХРВ. 6. 3) Въ женской прическѣ: напущенные на виски пальца на два шириною волосы, идущіе потомъ за уши. О. 1861. Свид. XI. 29. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 24.

Мушка, -ки, ж. соб. Мошки. Мушка не дає скотині пастися. Зміев. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МУШКА 1, и, жін. 1. Зменш.-пестл. до муха. В хаті тишина, мушка не забринить (Ольга Кобилянська, III, 1956, 539); Вранці перші прокидалися пташки.. Потім прокинулись мушки-цокотушки (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 7); * У порівняннях. Заплуталось [село] в ниві, як в павутинні мушка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227). ▲ Шпанська мушка див. шпанський. 2. перен. Родимка, цяточка на обличчі. Без перебільшення можна сказати, що ця молода жінка з мушкою на верхній губі чимало доклала зусиль, щоб служба Адама Адамовича стала для нього синекурою (Олесь Донченко, VI, 1957, 520); // Намальована або наклеєна чорна або червона цяточка на обличчі у вигляді родимки. За мушку індійську, що в неї на личку, Я дам Самарканд з Бухарою (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 260); Мов та пава проплива[дама].. На щоці дві мушки-цятки, На панчохах чорні п'ятки. Ну, не дама — а реклама! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 251). 3. Цяточка на тканині для прикраси. Зелена баєва керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї.. золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Панас Мирний, I, 1949, 127). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 834. Коментарі (0) МУШКА 2, и, жін. Невеликий виступ на кінці дула вогнепальної зброї для прицілювання. Гвинтівка непорушно застигла в руках, і око не могло вловити найменшого тремтіння мушки (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 34); — Спокійно, приціл точно на мушку, — згадав він (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 36). ♦ Брати (взяти, ловити, зловити і т. ін.) на мушку — прицілюватися в когось, щось із рушниці. Володимир бере на мушку самурая (Олександр Довженко, I, 1958, 124); — Я скинув рушницю, взяв [тигра] на мушку, тисну на гачок, а пострілу немає (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 330); Тримати на мушці кого, що: а) постійно тримати когось під прицілом, не спускати з прицілу. — А я вас на мушці тримав ось з-за цього куща, — похвалився молодий партизан (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 411); б) постійно тримати когось, щось у полі зору, постійно контролювати когось, щось, стежити за кимось, чимось. [Бондар:] На всі заставки давай, Григорію! І ти, Мар'яно, крила розправляй. Дивіться мені, бригадири-агрономи, я вас на мушці триматиму (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 34). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 834.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МУ́ШКА1, и , ж. 1. Зменш.-пестл. до му́ха. В хаті тишина, мушка не забринить (Коб., III, 1956, 539); Вранці перші прокидалися пташки.. Потім прокинулись мушки-цокотушки (їв., Вел. очі, 1956, 7); * У порівн. Заплуталось [село] в ниві, як в павутинні мушка (Коцюб., II, 1955, 227). ∆ Шпа́нська му́шка див. шпа́нський. 2. перен. Родимка, цяточка на обличчі. Без перебільшення можна сказати, що ця молода жінка з мушкою на верхній губі чимало доклала зусиль, щоб служба Адама Адамовича стала для нього синекурою (Донч., VI, 1957, 520); //. Намальована або наклеєна чорна або червона цяточка на обличчі у вигляді родимки. За мушку індійську, що в неї на личку, Я дам Самарканд з Бухарою(Крим., Вибр., 1965, 260); Мов та пава проплива [дама].. На щоці дві мушки-цятки. На панчохах чорні п’ятки. Ну, не дама — а реклама! (С. Ол., Вибр., 1959, 251). 3. Цяточка на тканині для прикраси. Зелена баєва керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї.. золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Мирний, І, 1949, 127). МУ́ШКА2, и , ж. Невеликий виступ на кінці дула вогнепальної зброї для прицілювання. Гвинтівка непорушна застигла в руках, і око не могло вловити найменшого тремтіння мушки (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 34); — Спокійно, приціл точно на мушку, — згадав він (Цюна, Три явори, 1958, 36). ◊ Бра́ти (взя́ти, лови́ти, злови́ти і т. ін.) на му́шку — прицілюватися в когось, щось із рушниці. Володимир бере на мушку самурая (Довж., І, 1958, 124); — Я скинув рушницю, взяв [тигра] на мушку, тисну на гачок, а пострілу немає (Збан., Єдина, 1959, 330); Трима́ти на му́шці кого, що: а) постійно тримати когось під прицілом, не спускати з прицілу. — А я вас на мушці тримав ось з-за цього куща, — похвалився молодий партизан (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 411); б) постійно тримати когось, щось у полі зору, постійно контролювати когось, щось, стежити за кимось, чимось. [Бондар:] На всі заставки давай, Григорію! І ти, Мар’яно, крила розправляй. Дивіться мені, бригадири-агрономи, я вас на мушці триматиму (Зар., Антеї, 1961, 34). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 834.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

мушка Мошка, мушка. В свое время Н. В. Крушевский выдвигал учение о функции, как основу семантики. По егомнению, вытесняя друг друга, однозначные, а иногда и сходные по значению слова-дублеты или однозвучныеомонимы спасаются от гибели лишь тем, что получают новую функцию. Например, «рядом с мошка появилосьмушка, более близкое к муха, и отняло у слова мошка его первоначальную функцию — обозначать маленькуюмуху; слово мошка спаслось от гибели только тем, что стало исполнять новую функцию, а именно — обозначать совершенно другое насекомое» (Крушевский Н. В. К вопросу о гуне. Исследование в областистарославянского вокализма. Варшава, 1881, с. 17—18). Это остроумное замечание, облеченное в форму широкого обобщения, еще не формулирует никакогоопределенного лингвистического закона. По-видимому, оно не отражает и не охватывает вполне дажереально-исторических смысловых отношений между словами мошка и мушка. Достаточно обратиться засправками к этимологическим словарям отдельных славянских языков (Преображенского, Фасмера и др.), ктолковым — литературным и диалектным — словарям отдельных языков, чтобы усомниться в полнойточности наблюдений Н. В. Крушевского. Однако, дифференциация основы, несомненно, содействоваласемантическому обособлению слова мошка от муха — мушка. Этому есть многочисленные примеры. (Виноградов В. В. К изучению вопросов омонимии // Slawisch-deutsche Wechselbeziehungen in Sprache, Literaturund Kultur. Berlin: Verlag Academie, 1969, с. 272). В. В. Виноградов. История слов, 2010

Ілюстрації