|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
| + | '''Набалакати, -ся. '''См. '''Набалакувати, -ся. ''' |
| − | сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
| + | [[Категорія:На]] |
| − | | + | |
| − | ==Академічний словник української мови==
| + | |
| − | '''НАБАЛА́КУВАТИ''' ,ую, уєш, недок., НАБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм. | + | |
| − | 1. перех. і неперех. Багато говорити (перев. зайвого, непотрібного, неправдоподібного). Щоб не набалакав Вадик у запалі зайвого, Друзь перебив його (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 200).
| + | |
| − | ♦ Набалакати сім мішків (кіп) гречаної вовни — те саме, що Наговорити сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна). Тільки що сів за писання, прибіг Кравченко й накричав мені повну хату і набалакав сім мішків гречаної вовни (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 169); Набалакати, що на вербі груші ростуть — те саме, що Наговорити, що на вербі груші ростуть (див. груша). Він набалакає, що на вербі груші ростуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 183).
| + | |
| − | 2. неперех., на кого—що. Говорити неправду про кого-, що-небудь. — Не набалакуйте на себе, Левку Івановичу, — всміхнулася Ліна (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 2==71).
| + | |
| − | | + | |
| − | ==Ілюстрації==
| + | |
| − | <gallery>
| + | |
| − | Файл:Balakatu 1.png|Опис1
| + | |
| − | Файл:Mova 132.png|Опис2
| + | |
| − | </gallery>
| + | |
| − | | + | |
| − | ==Медіа==
| + | |
| − | {{#ev:youtube|5s0MwmxOFAI}}.
| + | |
