Відмінності між версіями «Машталір»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Машталір, -ра, '''''м. ''Конюхъ; кучеръ. Категорія:Ма)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Машталір, -ра, '''''м. ''Конюхъ; кучеръ.  
 
'''Машталір, -ра, '''''м. ''Конюхъ; кучеръ.  
 
[[Категорія:Ма]]
 
[[Категорія:Ма]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
МАШТАЛІ́Р, а, чол., заст. Візник. Мій машталір, в'їхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати (Олекса Стороженко, I, 1957, 225); Дрібно цокотять по брукові колеса відкритого ландо, туго натягує віжки машталір (Микола Олійник, Леся, 1960, 94).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 659.
 +
===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BC%D0%B0%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%80  Всесвітній словник української мови]===
 +
Машталір - іменник чоловічого роду, істота
 +
==== Словник відмінків ====
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! відмінок !! однина !! множина
 +
|-
 +
| називний || машталі́р || машталі́ри
 +
|-
 +
| родовий || машталі́ра || машталі́рів
 +
|-
 +
| давальний || машталі́рові, машталі́ру || машталі́рам
 +
|-
 +
| знахідний || машталі́ра || машталі́рів
 +
|-
 +
| орудний || машталі́ром || машталі́рами
 +
|-
 +
| місцевий || на/у машталі́рові, машталі́рі || на/у машталі́рах
 +
|-
 +
| кличний || машталі́ре || машталі́ри
 +
|}
 +
 +
==== Словник синонімів ====
 +
ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК[БЕНДЮ́ЖНИК]розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИКрозм., ВІЗНИ́ЦЯзаст., ВІЗНИ́ЧИЙзаст., ФУ́РМАНзаст., ХУ́РМАНзаст., ЗБІРЖА́Кзаст., ЗБІ́РЖАзаст., ЗБІРЖА́НИКзаст., МАШТАЛІ́Рзаст., БАЛАГУ́ЛАзаст., ФІ́РМАНдіал., ВІЗНИ́КАдіал.; ДРОГА́ЛЬдіал. (той, хто перевозить вантажі на дрогах). - Чи повезете мене до села оце зараз? - спитав я візника. - А чом же?.. До вечора вже й на місці будете, - говорив погонич (І. Нечуй-Левицький); Кучери позлазили з козел, дехто підійшов до знайомих (Панас Мирний); Биндюжник з дровами прямує до центру міста (П. Панч); - Тпрр! - спинив несподівано візниця коней (Л. Яновська); Фурман гукнув на коней, тарантас виїхав з брами (Л. Дмитерко); Хурман порався з фаетоном (М. Коцюбинський); Наум зараз шатнувсь, найняв збіржаника (Г. Квітка-Основ’яненко); Туго натягує віжки машталір (М. Олійник); Заплатив балагулі й привіз доктора з міста (П. Козланюк); Правив візника плечастий, усатий (Марко Вовчок).
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
МАШТАЛІ́Р, а, ч., заст. Візник. Мій машталір, в’яхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати (Стор., І, 1957, 225); Дрібно цокотять по брукові колеса відкритого ландо, туго натягує віжки машталір (М. Ол., Леся, 1960, 94).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 659.
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
Машталір
 +
    -а, ч., заст.
 +
    Конюх, кучер.
 +
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Машталір.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Машталір1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Машталір2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Машталір3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Машталірський ]====
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 18:25, 25 листопада 2017

Машталір, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МАШТАЛІ́Р, а, чол., заст. Візник. Мій машталір, в'їхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати (Олекса Стороженко, I, 1957, 225); Дрібно цокотять по брукові колеса відкритого ландо, туго натягує віжки машталір (Микола Олійник, Леся, 1960, 94). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 659.

Всесвітній словник української мови

Машталір - іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний машталі́р машталі́ри
родовий машталі́ра машталі́рів
давальний машталі́рові, машталі́ру машталі́рам
знахідний машталі́ра машталі́рів
орудний машталі́ром машталі́рами
місцевий на/у машталі́рові, машталі́рі на/у машталі́рах
кличний машталі́ре машталі́ри

Словник синонімів

ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК[БЕНДЮ́ЖНИК]розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИКрозм., ВІЗНИ́ЦЯзаст., ВІЗНИ́ЧИЙзаст., ФУ́РМАНзаст., ХУ́РМАНзаст., ЗБІРЖА́Кзаст., ЗБІ́РЖАзаст., ЗБІРЖА́НИКзаст., МАШТАЛІ́Рзаст., БАЛАГУ́ЛАзаст., ФІ́РМАНдіал., ВІЗНИ́КАдіал.; ДРОГА́ЛЬдіал. (той, хто перевозить вантажі на дрогах). - Чи повезете мене до села оце зараз? - спитав я візника. - А чом же?.. До вечора вже й на місці будете, - говорив погонич (І. Нечуй-Левицький); Кучери позлазили з козел, дехто підійшов до знайомих (Панас Мирний); Биндюжник з дровами прямує до центру міста (П. Панч); - Тпрр! - спинив несподівано візниця коней (Л. Яновська); Фурман гукнув на коней, тарантас виїхав з брами (Л. Дмитерко); Хурман порався з фаетоном (М. Коцюбинський); Наум зараз шатнувсь, найняв збіржаника (Г. Квітка-Основ’яненко); Туго натягує віжки машталір (М. Олійник); Заплатив балагулі й привіз доктора з міста (П. Козланюк); Правив візника плечастий, усатий (Марко Вовчок).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МАШТАЛІ́Р, а, ч., заст. Візник. Мій машталір, в’яхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати (Стор., І, 1957, 225); Дрібно цокотять по брукові колеса відкритого ландо, туго натягує віжки машталір (М. Ол., Леся, 1960, 94). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 659.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Машталір

   -а, ч., заст.
   Конюх, кучер.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Машталір.jpg Машталір1.jpg Машталір2.jpg Машталір3.jpg

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Машталірський