Відмінності між версіями «Відважний»
(Створена сторінка: '''Відважний, -а, -е. '''1) Отважный, смѣлый. ''Ой ти, Івасю, відважний козаче. ''К. XII. 78. [[Категорі...) |
|||
| (не показано 12 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Відважний, -а, -е. '''1) Отважный, смѣлый. ''Ой ти, Івасю, відважний козаче. ''К. XII. 78. | '''Відважний, -а, -е. '''1) Отважный, смѣлый. ''Ой ти, Івасю, відважний козаче. ''К. XII. 78. | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ||
| + | |||
| + | ВІДВА́ЖНИЙ, а, е. Який не боїться небезпеки; безстрашний, сміливий, хоробрий. Яка б страховина перед ним [Чіпкою] не вставала — не злякати їй його відважного духу (Панас Мирний, II, 1954, 52); — Відважні хлопчаки! І я колись був таким (Іван Франко, VI, 1951, 178); Хай славлять поети своїми піснями героїв відважних твоїх (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 68); | ||
| + | // Який виражає відвагу. Інші будуть лунати пісні, Вільні, гучні, одважні та горді (Леся Українка, I, 1951, 173); Відважний вчинок; | ||
| + | // у знач. ім. відважний, ного, чол. Той, хто не боїться небезпеки; сміливець. Троянці всі тут заревли. Одважних стали обнімати (Іван Котляревський, I, 1952, 223). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:відважний.jpg| | ||
| + | |||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:відважний20.jpg| | ||
| + | |||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:відважний0.jpg| | ||
| + | |||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 560. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 18:44, 23 листопада 2017
Зміст
Словник Грінченка
Відважний, -а, -е. 1) Отважный, смѣлый. Ой ти, Івасю, відважний козаче. К. XII. 78.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВІДВА́ЖНИЙ, а, е. Який не боїться небезпеки; безстрашний, сміливий, хоробрий. Яка б страховина перед ним [Чіпкою] не вставала — не злякати їй його відважного духу (Панас Мирний, II, 1954, 52); — Відважні хлопчаки! І я колись був таким (Іван Франко, VI, 1951, 178); Хай славлять поети своїми піснями героїв відважних твоїх (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 68); // Який виражає відвагу. Інші будуть лунати пісні, Вільні, гучні, одважні та горді (Леся Українка, I, 1951, 173); Відважний вчинок; // у знач. ім. відважний, ного, чол. Той, хто не боїться небезпеки; сміливець. Троянці всі тут заревли. Одважних стали обнімати (Іван Котляревський, I, 1952, 223).
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 560.
