Відмінності між версіями «Жатий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 5: Рядок 5:
 
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
 
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
 +
 +
 +
==Тлумачення у сучасних словниках.==
 +
 +
 +
Слово "Жати має декілька значень.
 +
 +
ЖАТИ, жну, жнеш, недок., перех. Зрізати біля кореня стебла хлібних та інших трав'янистих рослин. І на своїм веселім полі Удвох собі пшеницю жнуть, А діточки обід несуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 287); Згадав [Петро] матір, як вона жала в плавнях очерет хату вкривати (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 15).
 +
 +
1. перех. Стискати що-небудь з силою. Видно було, що дід усім зусиллям своєї волі боровся з хворобою, судорожно жмучи в жменях простирало, яким був накритий (Іван Франко, IV, 1950, 184).
 +
 +
 +
2. перех., перен. Пригноблювати, експлуатувати кого-небудь. Всякий, хто вище, то нижчого гне, Дужий безсильного давить і жме (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 6).
 +
 +
 +
3. неперех., перен. Примушувати відступати, сильно натискаючи, напираючи. Загнали фашиста на слизьке і вузьке: ні звернуть, ні плигнуть, а наші жмуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 425).
 +
 +
 +
4. неперех., перен. З великим завзяттям, азартом, швидко робити що-небудь. Партизан гукає: — Жми, реб'ята! Зараз край села їхній [німецький] пост стоїть! Проскочити треба акуратно! (Юрій Яновський, I, 1958, 280); Жму, Лечу, аж вітер свище, Навкруги — переполох... А проклятий кабанище [в машині] Верещить, бодай він здох! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 201).
 +
 +
==Посилання==
 +
 +
http://sum.in.ua/s/zhaty
 +
 +
 +
==Ілюстрації==

Версія за 10:57, 23 листопада 2017

Жатий, -а, -е. Сжатый (серпомъ). Ой де буде жито жате, то там будем ночувати. Чуб. V. 191.


{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}


Тлумачення у сучасних словниках.

Слово "Жати має декілька значень.

ЖАТИ, жну, жнеш, недок., перех. Зрізати біля кореня стебла хлібних та інших трав'янистих рослин. І на своїм веселім полі Удвох собі пшеницю жнуть, А діточки обід несуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 287); Згадав [Петро] матір, як вона жала в плавнях очерет хату вкривати (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 15).

1. перех. Стискати що-небудь з силою. Видно було, що дід усім зусиллям своєї волі боровся з хворобою, судорожно жмучи в жменях простирало, яким був накритий (Іван Франко, IV, 1950, 184).


2. перех., перен. Пригноблювати, експлуатувати кого-небудь. Всякий, хто вище, то нижчого гне, Дужий безсильного давить і жме (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 6).


3. неперех., перен. Примушувати відступати, сильно натискаючи, напираючи. Загнали фашиста на слизьке і вузьке: ні звернуть, ні плигнуть, а наші жмуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 425).


4. неперех., перен. З великим завзяттям, азартом, швидко робити що-небудь. Партизан гукає: — Жми, реб'ята! Зараз край села їхній [німецький] пост стоїть! Проскочити треба акуратно! (Юрій Яновський, I, 1958, 280); Жму, Лечу, аж вітер свище, Навкруги — переполох... А проклятий кабанище [в машині] Верещить, бодай він здох! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 201).

Посилання

http://sum.in.ua/s/zhaty


Ілюстрації