Відмінності між версіями «Мандрика»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Мандри́ка, -ки, '''''ж. ''Лепешка изъ сыру, муки и яицъ, родъ сырника, приготовляемаго на раз...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Мандри́ка, -ки, '''''ж. ''Лепешка изъ сыру, муки и яицъ, родъ сырника, приготовляемаго на разговѣнье послѣ петровокъ, — 29 іюня. ''Зозуля мандрикою вдавилась. ''Ном. № 471. Ум. '''Мандричка. '''
 
 
[[Категорія:Ма]]
 
[[Категорія:Ма]]
 +
'''Бануш, -ша,''' ''м.'' 1) Сунь говяжій. Шух. І. 215. 2) Кушанье: кукурузная мука, смѣшанная со сметаной и сваренная. Шух. І. 140.
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
МАНДРИ́КА, и, жін. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п'ять мандрик та горщечок масляків (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 195); — Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Олесь Донченко, VI, 1957, 31); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Українські страви, 1957, 300).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 617.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
МАНДРИ́КА, и, ж. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п’ять мандрик та горщечок масляків (Кв.-Осн., II, 1956, 195); — Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Донч.,VІ, 1957, 31); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Укр. страви, 1957, 300).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 617.
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
мандрика -и, ж.
 +
Виріб із сиру й тіста, що має форму коржика; вид сирника.
 +
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мандрики1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мандрики2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мандрики3.jpg |x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| gIS5wUXkhYs }}
 +
{{#ev:youtube| b-FDniHH9MM }}
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
Мандри́ки або мандриги — кулінарний виріб з сиру та тіста, яке готували в Україні на християнське свято на честь апостолів Петра та Павла 12 липня. День апостолів Петра і Павла у народі знаменує закінчення купальських святкувань «маківки літа» і літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу.
 +
 +
Випікали ці коржики із пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву цих виробів у народі пов'язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, у яких зозуля вкрала одного «мандрика» і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком вдавилася», але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя.
 +
 +
До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло.
 +
 +
У Карпатах та Прикарпатті пастухи влаштовували свято на вигонах та полонинах: пекли мандрики, веселились, змагались, танцювали. Проводили обряд «копання Петра», коли викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна було опустити ноги), а всередині на траві накривали «стіл» з наїдками. Співали пісень.
 +
 +
==Див. також==
 +
*[http://slovopys.kubg.edu.ua/mandryky-vid-namynaiok/ Мандрики від Наминайок]
 +
*[https://www.ridivira.com/uk/retsepty/item/mandryky Рецепт мандрик]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 08:22, 23 листопада 2017

Бануш, -ша, м. 1) Сунь говяжій. Шух. І. 215. 2) Кушанье: кукурузная мука, смѣшанная со сметаной и сваренная. Шух. І. 140.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МАНДРИ́КА, и, жін. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п'ять мандрик та горщечок масляків (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 195); — Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Олесь Донченко, VI, 1957, 31); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Українські страви, 1957, 300). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 617.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МАНДРИ́КА, и, ж. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п’ять мандрик та горщечок масляків (Кв.-Осн., II, 1956, 195); — Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Донч.,VІ, 1957, 31); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Укр. страви, 1957, 300). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 617.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

мандрика -и, ж. Виріб із сиру й тіста, що має форму коржика; вид сирника. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Мандрики1.jpg Мандрики2.jpg Мандрики3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Мандри́ки або мандриги — кулінарний виріб з сиру та тіста, яке готували в Україні на християнське свято на честь апостолів Петра та Павла 12 липня. День апостолів Петра і Павла у народі знаменує закінчення купальських святкувань «маківки літа» і літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу.

Випікали ці коржики із пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву цих виробів у народі пов'язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, у яких зозуля вкрала одного «мандрика» і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком вдавилася», але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя.

До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло.

У Карпатах та Прикарпатті пастухи влаштовували свято на вигонах та полонинах: пекли мандрики, веселились, змагались, танцювали. Проводили обряд «копання Петра», коли викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна було опустити ноги), а всередині на траві накривали «стіл» з наїдками. Співали пісень.

Див. також