Відмінності між версіями «Орендувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 11: Рядок 11:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:098786.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 15:46, 21 листопада 2017

Словник Бориса Грінченка

Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОРЕНДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Брати в оренду; користуватися тим, що взяте в оренду. Забродівчани орендують біля Дніпра ділянку лугу, що належить лісництву (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 10); Корчма належала вже староству Даніловича, і її орендував спритний шинкар аж десь із-під Жовкви (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 7). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 744.

Ілюстрації

098786.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання