Відмінності між версіями «Отчина»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/]=== | ||
| + | '''Академічний тлумачний словник''' | ||
| + | |||
| + | '''ОТЧИ́НА, и, жін., заст.''' | ||
| + | '''1. уроч. Вітчизна.''' Про дальню мріючи отчину, Ти залишала край чужий; Я пам'ятаю цю годину, І плач і стогін мій смутний (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 209); Радуйся, Україно, Мила моя отчино, Прийшла в наш степ новина (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 151). | ||
| + | '''2. Спадщина від батьків;''' батьківщина. Василько схопився з місця: — Не треба, Даниле, не хочу я сам. Будемо разом.. Хай буде наша отчина спільна (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 420). | ||
| + | |||
| + | ===[http://lang.slovopedia.org.ua/11/53406/166767.html]=== | ||
| + | |||
| + | '''Російсько-український словник (Українська академія наук)''' | ||
| + | |||
| + | '''ОТЧИЗНА''' | ||
| + | батьківщина, рідний край, рідна країна, вітчизна. Тоска по -не - туга, сум, сумування за рідним краєм. | ||
| + | |||
| + | ===[http://rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=1331]=== | ||
| + | |||
| + | '''Словник синонімів української мови | ||
| + | ''' | ||
| + | |||
| + | '''БАТЬКІВЩИНА''' (рідна країна); '''ВІТЧИЗНА, ОТЧИЗНА (ОТЧИНА) заст., РОДИНА заст. (ужив. звичайно в урочистих та поетичних контекстах).''' Сотні тисяч синів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Батьківщину (П. Панч); Ця твердь земна трухлявіє щодня, а ми все визначаємось. До суті доходимо. І, Господом забуті, вітчизни просимо, як подання (В. Стус); Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть. Там грудь сильнійша од гармат (І. Котляревський). Хто щиро поважа родину, Свій рідний край, Тому не всюди рай; Чужина в'ялить, як Билину (Л. Глібов). | ||
| + | БАТЬКІВЩИНА (чого - місце походження, зародження чого-небудь), КОЛИСКА уроч., поет. Батьківщина чаю - Китай. | ||
| + | |||
| + | '''СПАДЩИНА''' (майно і т. ін., що переходить від його власника до іншого), СПАДОК, НАЩАДОК розм.; | ||
| + | '''БАТЬКІВЩИНА, МАТЕРИЗНА, ДІДІВЩИНА, ДІДИЗНА, БАБИЗНА, ПРАДІДИЗНА заст., ПРАДІДІВЩИНА заст., ОТЧИНА (ОТЧИЗНА) заст., ВІТЦІВЩИНА діал. (спадщина від батьків і конкретно - від батька, матері, діда, баби і т. ін.); ПРЕДКІВЩИНА, ПАТРИМОНІЙ книжн., ПАТРИМОНІУМ книжн.''' Коли три сини старійшини Анта ділили між собою спадщину, середульший син Сварг недаремно взяв собі всяку кузнь (С. Скляренко); По смерті батька Макар став повновладним хазяїном хутора і всіх багатств, що перейшли йому в спадок (П. Кочура); (Демко:) Один змалку працює, у праці і помира, і дітям в нащадок зоставля одну тільки гірку працю (М. Кропивницький); (Золотницький:) Яким згинув... Його батьківщина й материзна тепер у мене, - це більша частина нашого маєтку (Б. Грінченко); Оця десятина землі.. дісталась йому від батька. То була дідизна, прадідизна, може (М. Коцюбинський); Василько схопився з місця: - Не треба, Даниле, не хочу я сам. Будемо разом.. Хай буде наша отчина спільна (А. Хижняк); Кидають отчизну і свою дідизну: свої пасіки й левади (Словник Б. Грінченка). | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vitchuzna20.11.png|x140px]] |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vitchuznaa20.11.jpg|x140px]] | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|nKcwIP0SVHQ}}. | |
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|ahrDBcJozC0}}. | ||
| − | + | {{#ev:youtube|A02B3jIaVLQ}}. | |
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 00:16, 21 листопада 2017
Отчи́на, -ни, ж. = Отчизна 1. Чуб. V.
Сучасні словники
[1]
Академічний тлумачний словник
ОТЧИ́НА, и, жін., заст. 1. уроч. Вітчизна. Про дальню мріючи отчину, Ти залишала край чужий; Я пам'ятаю цю годину, І плач і стогін мій смутний (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 209); Радуйся, Україно, Мила моя отчино, Прийшла в наш степ новина (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 151). 2. Спадщина від батьків; батьківщина. Василько схопився з місця: — Не треба, Даниле, не хочу я сам. Будемо разом.. Хай буде наша отчина спільна (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 420).
[2]
Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОТЧИЗНА батьківщина, рідний край, рідна країна, вітчизна. Тоска по -не - туга, сум, сумування за рідним краєм.
[3]
Словник синонімів української мови
БАТЬКІВЩИНА (рідна країна); ВІТЧИЗНА, ОТЧИЗНА (ОТЧИНА) заст., РОДИНА заст. (ужив. звичайно в урочистих та поетичних контекстах). Сотні тисяч синів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Батьківщину (П. Панч); Ця твердь земна трухлявіє щодня, а ми все визначаємось. До суті доходимо. І, Господом забуті, вітчизни просимо, як подання (В. Стус); Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть. Там грудь сильнійша од гармат (І. Котляревський). Хто щиро поважа родину, Свій рідний край, Тому не всюди рай; Чужина в'ялить, як Билину (Л. Глібов). БАТЬКІВЩИНА (чого - місце походження, зародження чого-небудь), КОЛИСКА уроч., поет. Батьківщина чаю - Китай.
СПАДЩИНА (майно і т. ін., що переходить від його власника до іншого), СПАДОК, НАЩАДОК розм.; БАТЬКІВЩИНА, МАТЕРИЗНА, ДІДІВЩИНА, ДІДИЗНА, БАБИЗНА, ПРАДІДИЗНА заст., ПРАДІДІВЩИНА заст., ОТЧИНА (ОТЧИЗНА) заст., ВІТЦІВЩИНА діал. (спадщина від батьків і конкретно - від батька, матері, діда, баби і т. ін.); ПРЕДКІВЩИНА, ПАТРИМОНІЙ книжн., ПАТРИМОНІУМ книжн. Коли три сини старійшини Анта ділили між собою спадщину, середульший син Сварг недаремно взяв собі всяку кузнь (С. Скляренко); По смерті батька Макар став повновладним хазяїном хутора і всіх багатств, що перейшли йому в спадок (П. Кочура); (Демко:) Один змалку працює, у праці і помира, і дітям в нащадок зоставля одну тільки гірку працю (М. Кропивницький); (Золотницький:) Яким згинув... Його батьківщина й материзна тепер у мене, - це більша частина нашого маєтку (Б. Грінченко); Оця десятина землі.. дісталась йому від батька. То була дідизна, прадідизна, може (М. Коцюбинський); Василько схопився з місця: - Не треба, Даниле, не хочу я сам. Будемо разом.. Хай буде наша отчина спільна (А. Хижняк); Кидають отчизну і свою дідизну: свої пасіки й левади (Словник Б. Грінченка).
Ілюстрації
|
|
