Отчина
Отчи́на, -ни, ж. = Отчизна 1. Чуб. V.
Сучасні словники
[1]
Академічний тлумачний словник
ОТЧИ́НА, и, жін., заст. 1. уроч. Вітчизна. Про дальню мріючи отчину, Ти залишала край чужий; Я пам'ятаю цю годину, І плач і стогін мій смутний (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 209); Радуйся, Україно, Мила моя отчино, Прийшла в наш степ новина (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 151). 2. Спадщина від батьків; батьківщина. Василько схопився з місця: — Не треба, Даниле, не хочу я сам. Будемо разом.. Хай буде наша отчина спільна (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 420).
[2]
Російсько-український словник (Українська академія наук)
ОТЧИЗНА батьківщина, рідний край, рідна країна, вітчизна. Тоска по -не - туга, сум, сумування за рідним краєм.
[3]
Словник синонімів української мови
БАТЬКІВЩИНА (рідна країна); ВІТЧИЗНА, ОТЧИЗНА (ОТЧИНА) заст., РОДИНА заст. (ужив. звичайно в урочистих та поетичних контекстах). Сотні тисяч синів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Батьківщину (П. Панч); Ця твердь земна трухлявіє щодня, а ми все визначаємось. До суті доходимо. І, Господом забуті, вітчизни просимо, як подання (В. Стус); Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть. Там грудь сильнійша од гармат (І. Котляревський). Хто щиро поважа родину, Свій рідний край, Тому не всюди рай; Чужина в'ялить, як Билину (Л. Глібов). БАТЬКІВЩИНА (чого - місце походження, зародження чого-небудь), КОЛИСКА уроч., поет. Батьківщина чаю - Китай.
СПАДЩИНА (майно і т. ін., що переходить від його власника до іншого), СПАДОК, НАЩАДОК розм.; БАТЬКІВЩИНА, МАТЕРИЗНА, ДІДІВЩИНА, ДІДИЗНА, БАБИЗНА, ПРАДІДИЗНА заст., ПРАДІДІВЩИНА заст., ОТЧИНА (ОТЧИЗНА) заст., ВІТЦІВЩИНА діал. (спадщина від батьків і конкретно - від батька, матері, діда, баби і т. ін.); ПРЕДКІВЩИНА, ПАТРИМОНІЙ книжн., ПАТРИМОНІУМ книжн. Коли три сини старійшини Анта ділили між собою спадщину, середульший син Сварг недаремно взяв собі всяку кузнь (С. Скляренко); По смерті батька Макар став повновладним хазяїном хутора і всіх багатств, що перейшли йому в спадок (П. Кочура); (Демко:) Один змалку працює, у праці і помира, і дітям в нащадок зоставля одну тільки гірку працю (М. Кропивницький); (Золотницький:) Яким згинув... Його батьківщина й материзна тепер у мене, - це більша частина нашого маєтку (Б. Грінченко); Оця десятина землі.. дісталась йому від батька. То була дідизна, прадідизна, може (М. Коцюбинський); Василько схопився з місця: - Не треба, Даниле, не хочу я сам. Будемо разом.. Хай буде наша отчина спільна (А. Хижняк); Кидають отчизну і свою дідизну: свої пасіки й левади (Словник Б. Грінченка).
Ілюстрації
|
|
