Відмінності між версіями «Німо»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Німо, '''''нар. ''Нѣмо; безгласно; молчаливо. ''У хаті сумно, німо. ''Мир. Пов. І. 134. ''На мене мати якось приглядається, наче що випитує німо. ''Г. Барв. 238. | '''Німо, '''''нар. ''Нѣмо; безгласно; молчаливо. ''У хаті сумно, німо. ''Мир. Пов. І. 134. ''На мене мати якось приглядається, наче що випитує німо. ''Г. Барв. 238. | ||
[[Категорія:Ні]] | [[Категорія:Ні]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | НІ́МО. Присл. до німий 2. Глухо й німо в Марини в хаті; високо стіни морок окриває (Панас Мирний, IV, 1955, 249); Очі чорні [Марії] німо дивились на Давида і винувато, і радісно (Андрій Головко, II, 1957, 107); Сіріють стіни німо (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 37). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 425. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Зображення:350px-Nimiy2.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:Nimozastyhaesh-1-1920x898.png|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:Nimo2017.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:00376257nimo.jpg|x140px]] | ||
Версія за 18:33, 20 листопада 2017
Німо, нар. Нѣмо; безгласно; молчаливо. У хаті сумно, німо. Мир. Пов. І. 134. На мене мати якось приглядається, наче що випитує німо. Г. Барв. 238.
Сучасні словники
НІ́МО. Присл. до німий 2. Глухо й німо в Марини в хаті; високо стіни морок окриває (Панас Мирний, IV, 1955, 249); Очі чорні [Марії] німо дивились на Давида і винувато, і радісно (Андрій Головко, II, 1957, 107); Сіріють стіни німо (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 37). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 425.
