Відмінності між версіями «Дитинча»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дитинча́, -ча́ти, '''''с. ''= '''Дитиня. '''Грин. II. 314. | '''Дитинча́, -ча́ти, '''''с. ''= '''Дитиня. '''Грин. II. 314. | ||
[[Категорія:Ди]] | [[Категорія:Ди]] | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках |
Версія за 16:20, 20 листопада 2017
Дитинча́, -ча́ти, с. = Дитиня. Грин. II. 314.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ДИТИНЧА́, ати, сер. 1. Зменш.-пестл. до дитина 1. [Русалка:] Дитинчата-Потерчата, засвітіте каганчата! (Леся Українка, III, 1952, 218); Так дитинча мале всміхається в колисці, коли над ним пливуть якісь неясні сни (Володимир Сосюра, I, 1957, 290). 2. перен. Маля тварини. Сарна відчула, що попереду в засідці нишкне людина, і тому зупинилася, сподіваючись, що дитинча зробить те саме, але козеня не звертало на матір ніякісінької уваги (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 36).